Польща в Україні

"Щоб досягти успіху в спорті, потрібно займатися ним з любов'ю, - говорила Конопацька. ""Я не розумію спорт без ентузіазму. Можна займатися оздоровчою гімнастикою з необхідності, холоднокровно (...)".  Вона була переконана, що спорт народжується "з радості життя, блакиті неба, зелені трави". Тому вона успішно метала диск, ядро, спис, високо стрибала, бігала. А ще вона встановлювала рекорди. Двадцять шість разів ставала чемпіонкою Польщі в десяти спортивних змаганнях. Виграла золоту олімпійську медаль і два золота Всесвітніх жіночих ігор. Сім разів встановлювала світові рекорди - у метанні диска та штовханні ядра.

"Щоб досягти успіху в спорті, потрібно займатися ним з любов'ю, - говорила Конопацька. "Я не розумію спорт без ентузіазму. Можна займатися оздоровчою гімнастикою з необхідності, холоднокровно (...)".  Вона була переконана, що спорт народжується "з радості життя, блакиті неба, зелені трави". Тому вона успішно метала диск, ядро, спис, високо стрибала, бігала. А ще вона встановлювала рекорди. Двадцять шість разів ставала чемпіонкою Польщі в десяти спортивних змаганнях. Виграла золоту олімпійську медаль і два золота Всесвітніх жіночих ігор. Сім разів встановлювала світові рекорди - у метанні диска та штовханні ядра.

Спорт у житті Галіни Конопацької завжди був присутнім, але вона почала професійно займатися легкою атлетикою лише у віці 24 років. Леонарда Казімера народилася 26 лютого 1900 року в Раві Мазовецькій. Пізніше вона обрала ім'я Галіна як псевдонім, оскільки на початку 20-го століття, коли жіночий спорт тільки розвивався, дівчата, які змагалися, часто ховалися під псевдонімами, боячись скандалу. Вона була родом із заможної землевласницької родини з давніми традиціями. Сам король Зигмунт Старий у 1543 році писав про Конопацьких, що вони мають "велич душі, твердість тіла і вірно служать Вітчизні".

Вона жила у Варшаві. Будучи дівчиною справжньої сили та зросту (її зріст був 181 см), вона пробувала все. Плавала, веслувала, грала в баскетбол, гандбол і теніс. Взимку каталася на ковзанах і дуже полюбила гірські лижі. У Закопаному всі впізнавали її за червоним светром і беретом. У цьому головному уборі, пошитому власноруч, вона згодом з'являлася на всіх змаганнях. Навесні 1924 року, з подачі свого тренера з Академічного спортивного товариства, вона вперше метнула диск. Маючи довгі руки і чудове відчуття ритму, вона встановила польський рекорд після кількох перших спроб. Майже ненавмисно. Лише через кілька місяців тренувань вона побила світовий рекорд - 33,405 м.

У 1928 році вона взяла участь в Олімпійських іграх в Амстердамі, на яких вперше було дозволено змагатися представницям легкої атлетики. У день старту йшов дощ і було прохолодно. Її ноги грузли в трав'яному кільці для метання диска, а диск постійно ковзав у руках. Незважаючи на це, вона з першої спроби метнула 39,62 м - новий світовий рекорд - і здобула перемогу. Сьогодні 39,62 м не вражають, оскільки жінки метають диск на 70 м, але тоді досягнення Конопацької вразило весь світ. Це була перша медаль в історії жіночої легкої атлетики і перше олімпійське золото для Польщі. Конопацька також стала Міс Ігор. "Вона була королевою в усіх відношеннях, формах, поведінці, грації та силі", - писали журналісти. Успіх Конопацької став прикладом для інших жінок. У Польщі почали створюватися спортивні клуби для жінок.

Того ж року Конопацька вийшла заміж за Ігнація Матушевського - члена Міжнародного олімпійського комітету, керівника польської військової розвідки під час польсько-більшовицької війни 1920 року та міністра фінансів з 1929 по 1931 рік. Пізніше вона виграла ще одне золото в метанні диска на Жіночих іграх у Празі і завершила свою спортивну кар'єру в 1930 році. Протягом усієї своєї вражаючої кар'єри вона залишалася непереможеною у своєму виді спорту - метанні диска, чого раніше не вдавалося зробити жодній спортсменці. Вона розвивала свої мистецькі пристрасті - опублікувала збірку віршів. Будучи добре освіченою жінкою, яка володіла кількома іноземними мовами, вона блищала в салонах. Вона активно підтримувала жіночий спорт, у тому числі й на міжнародному рівні.

Коли 1 вересня 1939 року розпочалася Друга світова війна, чоловік Галіни отримав завдання вивезти золото, накопичене в скарбниці Банку Польщі, за кордон, щоб воно не потрапило до рук німців. Майже 80 тонн злитків було розміщено на сидіннях кількох міських автобусів та інших транспортних засобів. Галіна, як єдина жінка-водій, замикала всю кавалькаду з десятка машин. Зібравши золото в кількох місцях, вони вирушили з Любліна в ніч на 7 вересня в напрямку Румунії. Вдень вони спали в лісах, прикриваючи машини гілками, щоб їх не помітили німецькі літаки. У Снятині вони завантажили золото на потяг і таким чином дісталися Румунії. З порту Констанца кораблем дісталися до Стамбула. Там злитки знову перевантажили на потяг і дісталися Бейрута. Ігнацій Матушевський відплив із золотом на кораблі французького флоту до Тулону і дістався до Севру, де золото було заховане. Галіна приєдналася до чоловіка у Франції, і разом вони втекли до Америки через Іспанію. Під час їхніх поневірянь зник багаж Конопацької, в тому числі її олімпійська золота медаль, яка досі не знайдена.

Після смерті Матушевського в 1946 році вона вийшла заміж вдруге. Займалася дизайном одягу та відкрила власний бутік. Малювала картини. Займалася вітрильним спортом. Тричі відвідувала Польщу. Померла 28 січня 1989 року в Дайтона-Біч, штат Флорида. Похована на варшавському кладовищі Бродно.

Вона стверджувала, що мала вдачу, яка супроводжувала її протягом усього життя. Вона ніколи не здавалася: "Чим сильніша в мені воля і впевненість у перемозі, тим кращих результатів я досягаю".

 

2024 рік був оголошений Сеймом Республіки Польща Роком польських олімпійців. Цього року виповнюється 100 років з часу олімпійського дебюту Польщі та завоювання поляками перших олімпійських медалей на Іграх 8-ї Олімпіади в Парижі у 1924 році.