Національний інтервенційно-консультаційний центр для жертв торгівлі людьми

У 2008 році робоча група, що займалася реалізацією Національної програми по боротьбі і запобіганню торгівлі людьми (нині Національний план дій з протидії торгівлі людьми) рекомендував рішення, що полягало у створенні Національного центру. У березні 2009 року міністр внутрішніх справ і адміністрації оголосив конкурс з реалізації публічного завдання під назвою "Створення і ведіння Національного інтервенційно-консультаційного центра для жертв торгівлі людьми".

Робота Національного центру ділиться на наступні завдання: ідентифікація жертв торгівлі людьми, втручання, профілактичне консультування, консультації для установ і організацій та спеціалізований притулок для жертв.

На практиці це означає, що з понеділка по п'ятницю команда людей, підготовлених і досвідчених у боротьбі з торгівлею людьми, дає поради, проводить консультації, а також організовує допомогу жертвам торгівлі людьми. У неробочий час діє мобільний телефон і розглядаються тільки невідкладні справи.

З допомоги і консультації можуть скористатися жертви торгівлі людьми, їх родичи, діючі від їх імені організації та установи, особи, яким загрожує небезпека стати жертвами торгівлі людьми, а також працівники правоохоронних органів та судової системи. Пропозиція консультацій також поширюється на осіб, які розглядають виїзд за кордон для нетуристичних цілей, в ситуації, коли вони хочуть зменшити ризики, пов'язані з таким рішенням.

Допомога

Починаючи інформувати про допомогу жертвам торгівлі людьми, ми повинні спочатку відповісти на два питання:

• Що потрібно жертвам торгівлі людьми?
• Що може запропонувати Національний інтервенційно-консультативний центр?

Умовою надання жертві торгівлі людьми будь-якої спеціалізованої допомоги є ідентифікація.
У багатьох випадках відбувається попередня ідентифікація і починається робота, припускаючи, що це випадок торгівлі людьми. Це зазвичай відбувається в ситуаціях, коли контакт з жертвою є утрудненим, наприклад, через її психічний стан, фізичні бар'єри (позбавлення волі) або незнання мови. Оскільки норми провадження з жертвами торгівлі людьми є більш суворими, ніж з жертвами інших злочинів, вони повинні застосовуватися, навіть якщо є тільки підозра, що ми маємо справу з таким випадком. Мова тут, головним чином, про забезпечення жертві безпеки, почуття безпеки, і відокремлення її від потенційних злочинців. Від моменту ідентифікації, навіть попередньої, жертва повинна отримувати професійну підтримку та консультування людини, що сприймається нею як співчутлива і діяльна. Ця людина повинна мати спеціальні знання та уміння у роботі з жертвами торгівлі людьми.

У зв’язку з тим, що частина з жертв торгівлі людьми є іноземцями, вкрай важливо мати можливість спілкуватися з ними мовою, яку вони розуміють.

Наступним, після ідентифікації, кроком є забезпечення безпеки на суб'єктивному і об'єктивному рівні, тобто звільнення - у випадку, коли жертва перебуває в ув'язненні - ізоляція від злочинців і розміщення в безпечному місці і, в результаті, надання жертві можливості зрозуміти власну ситуацію - у тому числі правову, та доведення до моменту, коли вона буде в стані приймати самостійні рішення з таких важливих питань, як співпраця з правоохоронними органами, контакти з родичами або повернення в країну постійного місця проживання.

Забезпеченням безпеки є також розміщення жертви у відповідному місці.

Ще одним важливим кроком є перевірка здоров'я, як фізичного, так і психічного, і - при необхідності, негайне втручання.
Необхідними є також юридичні консультації в галузі кримінально-процесуального права, права на проживання (для іноземців) і сімейного права. Ці консультації дозволяють жертві зрозуміти правову ситуацію, в якій вона опинилася, прийняти свідоме рішення і домагатися своїх прав.