Nowe stawki opłat za dokumenty wydawane cudzoziemcom

29.07.2022

Od 29 lipca 2022 r. obowiązują nowe wysokości opłat za wydanie lub wymianę karty pobytu, polskiego dokumentu podróży dla cudzoziemca, polskiego dokumentu tożsamości cudzoziemca oraz dokumentu „zgoda na pobyt tolerowany”. Zaktualizowane stawki uwzględniają obecne koszty zakupu i utrzymania stanowisk do pobierania danych biometrycznych oraz kupna i personalizacji blankietów dokumentów.

Нові ставки плати за оформлення документів іноземцям (UA)

З 29 липня 2022 року діють нові тарифи за видачу або заміну посвідки на проживання, польського проїзного документа для іноземця, польського посвідчення особи для іноземця та документа «дозвіл на толероване перебування». Оновлені тарифи враховують поточні витрати на придбання та обслуговування стендів для завантаження біометричних даних, а також придбання та персоналізацію бланків документів.

29 липня 2022 року набула чинності Постанова Міністра внутрішніх справ та Адміністрації від 26 липня 2022 року про збори, що стягуються в Республіці Польща з іноземців за видачу та обмін документів, які видаються іноземцям, та порядок їх сплати (Законодавчий вісник поз. 1583)*. У документі визначені нові розміри плати за видачу або заміну:

посвідки на проживання;
польського проїзного документа для іноземця;
польського посвідчення особи іноземця;
документа «дозвіл на толероване перебування».

Наразі розмір плати за видачу або заміну документа становить за:

посвідку на проживання (в т.ч. посвідку на проживання, видану відразу після надання дозволу на тимчасове проживання, дозволу на постійне проживання, дозволу на довгострокове перебування резидента Європейського Союзу) - 100 зл;
польський проїзний документ для іноземця - 350 зл;
польський документ, що посвідчує особу іноземця – 100 зл;
документ «дозвіл на толероване перебування» - 100 зл.

Тепер ставка збору за заміну документа у разі його втрати або знищення з вини іноземця становить за:

посвідку на проживання – 200 зл;
польський проїзний документ для іноземця – 700 зл;
польський документ, що посвідчує особу іноземця – 200 зл;
документ «дозвіл на толероване перебування» – 200 зл.

Тепер ставка збору за заміну документа у разі його подальшої втрати або знищення з вини іноземця становить за:

посвідку на проживання – 300 зл;
польський проїзний документ для іноземця – 1050 зл;
польський документ, що посвідчує особу іноземця – 300 зл;
документ «дозвіл на толероване перебування» – 300 зл.

Розмір збору за оформлення тимчасового польського проїзного документа для іноземця не змінився відносно чинного правового статусу і становить 50 злотих.

Збори, як і раніше, сплачуються в касі органу, який видав документ, або на його банківський рахунок.

Якщо заяву про видачу або заміну документа було подано до дати набрання чинності постановою, тобто не пізніше 28 липня 2022 року, за видачу або заміну цього документа стягується поточна плата. Наприклад, у разі видачі посвідки на проживання на прохання іноземця (наприклад, іншої посвідки на проживання для іноземця, який має дозвіл на постійне проживання, або посвідки на проживання для іноземця, якому надано дозвіл на проживання з гуманітарних причин), ставка була 50 злотих.

Перші посвідки на проживання, видані відразу після надання дозволу на тимчасове проживання, дозволу на постійне проживання та дозволу на перебування довготермінового резидента Європейського Союзу, зазвичай видають воєводи за посадою (також якщо такий дозвіл надав Голова Управління з питань іноземців як влада вищого рівня по відношенню до воєводи). У цьому випадку застосування ставки збору за видачу посвідки на проживання залежатиме від дати подання воєводі заяви про видачу посвідки на проживання.

Якщо така заява була подана до дати набрання чинності новою постановою, діятиме чинна ставка збору за видачу посвідки на проживання (50 злотих). Якщо вона буде подана в період після набрання чинності новою постановою, то за видачу посвідки на проживання за посадою після надання дозволу стягуватиметься плата в розмірі 100 злотих.

У деяких випадках перші посвідки на проживання видають воєводи не за посадою, а на прохання іноземців. Це стосується випадків, коли іноземцю було надано:

дозвіл на тимчасове проживання з метою возз’єднання сім’ї, а іноземець, який отримує цей дозвіл, перебував за межами Польщі на день подачі заяви на отримання цього дозволу (заяву від його імені подав член сім’ї, до якого він/вона приєднується);
дозвіл на постійне проживання для найближчого члена родини репатріанта;
дозвіл на тимчасове проживання з метою виконання роботи в рамках внутрішньокорпоративного переміщення (стаття 139a абз. 1 Закону про іноземців);
дозвіл на тимчасове проживання для довгострокової мобільності керівного працівника, спеціаліста чи стажера в рамках внутрішньокорпоративного переміщення (ст. 139а абз. 1 Закону про іноземців);
посвідки на тимчасове проживання згідно зі ст. 160 абз. 1, 3, 4 або 6 Закону про іноземців (окремі члени сімей громадян Польщі, держав-членів Європейського Союзу, держав-членів Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ) - сторін угоди про Європейський економічний простір, або Швейцарської Конфедерації, або визначені громадяни Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії).

Тоді кінцевий термін подання іноземцем заяви на отримання цього документа (після отримання дозволу) буде вирішальним для визначення розміру збору за видачу першої посвідки на проживання.

Плата за видачу та обмін документів для іноземців справляється на підставі ст. 235 абз. 1 Закону про іноземців і є доходом державного бюджету. Ці збори не залежать від гербового збору за надання дозволу на тимчасове проживання, дозволу на постійне проживання або дозволу на проживання довготермінового резидента Європейського Союзу, надання якого воєводою пов’язане з подальшою видачею посвідки на перебування.

Плата за видачу або обмін документів не стягується в наступних випадках:

видача першої посвідки на проживання іноземцю, якому надано статус біженця, додатковий захист або дозвіл на проживання з гуманітарних причин;
видача першої посвідки на проживання іноземцю, якому надано дозвіл на постійне проживання для найближчого члена родини репатріанта;
видача першої посвідки на проживання іноземцю, який отримав дозвіл на тимчасове проживання як громадянин Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, який до 31 грудня 2020 року працював на території Республіки Польща як працівник, делегований іноземним роботодавцем на територію Республіки Польща (ст. 186 ч. 1 п. 8 Закону про іноземців);
видача першої посвідки на проживання іноземцю, якому надано дозвіл на тимчасове проживання як власнику національної візи, виданої в гуманітарних цілях, і який має громадянство Республіки Білорусь (ст. 186 абз. 1 пкт 9 Закону про іноземців);
видача першої посвідки на проживання іноземцю, якому надано дозвіл на постійне проживання згідно зі ст. 195 абз. 1 пкт 10 Закону про іноземців;
видача або заміна документа, що містить технічні недоліки;
видача неповнолітньому іноземцю польського документа за посадою, що посвідчує особу;
видача тимчасового польського проїзного документа переміщеному або переселеному іноземцю або у разі примусового виконання рішення про зобов’язання іноземця повернутися;
заміна посвідки на проживання, виданої іноземцю, якому надано дозвіл довгострокового резидента Європейського Союзу після попереднього отримання ним міжнародного захисту в одній із держав-членів Європейського Союзу, у зв’язку з необхідністю зміни змісту анотації в цьому документі, яка вказує, яка держава-член на даний момент надає захист цьому іноземцю.

* Видано за ст. 239 абз. 1 Закону від 12 грудня 2013 р. Про іноземців (Законодавчий вісник від 2021 р., поз. 2354, зі змінами). Він замінив діючу постанову Міністра внутрішніх справ від 25 квітня 2014 року про збори, що стягуються в Республіці Польща з іноземців за видачу та обмін документів, які можуть бути видані іноземцям, та порядок їх сплати (Законодавчий вісник, поз. 563, зі змінами).

Новыя стаўкі аплаты за выдачу дакументаў замежным грамадзянам (BY)

З 29 ліпеня 2022 года уваходзяць у дзеянне новыя стаўкі аплаты за выдачу ці замену карты знаходжання, польскага праязнога дакумента для замежнага грамадзяніна, польскага пасведчання асобы замежнага грамадзяніна і дакумента "дазвол на талераванае знаходжанне". Абноўленыя стаўкі аплаты ўлічваюць актуальныя выдаткі на куплю і абслугоўванне пунктаў для збірання біяметрычных даных, а таксама на куплю і персаналізацыю бланкаў дакументаў.

29 ліпеня 2022 года ўступіла ў дзеянне пастанова міністра ўнутраных спраў і адміністрацыі ад 26 ліпеня 2022 года аб аплатах, якія бяруцца ў Рэспубліцы Польшча з замежных грамадзян за выдачу і замену дакументаў, якія могуць быць выдадзены замежным грамадзянам, і парадку іх збору (Закан. В. п. 1583)[1]. Дакумент вызначае новы памер аплаты, якая бярэцца за выдачу ці замену:

карты знаходжання;
польскага праязнога дакумента для замежнага грамадзяніна;
польскага пасведчання асобы замежнага грамадзяніна;
дакумента "дазвол на талераванае знаходжанне".

У цяперашні час памер аплаты за выдачу ці замену дакумента складае ў выпадку:

карты знаходжання (у тым ліку карты знаходжання, якая выдаецца непасрэдна ў адміністрацыйным парадку адразу пасля прадастаўлення дазволу на часовае знаходжанне, дазволу на пастаяннае знаходжанне, дазволу на знаходжанне доўгатэрміновага рэзідэнта Еўрапейскага саюза) – 100 зл.;
польскага праязнога дакумента для замежнага грамадзяніна – 350 зл.;
польскага пасведчання асобы замежнага грамадзяніна – 100 зл.;
дакумента "дазвол на талераванае знаходжанне" – 100 зл.

У цяперашні час памер аплаты за замену дакумента ў выпадку яго страты або знішчэння па віне замежнага грамадзяніна складае для:

карты знаходжання – 200 зл.;
польскага праязнога дакумента для замежнага грамадзяніна – 700 зл.;
польскага пасведчання асобы замежнага грамадзяніна – 200 зл.;
дакумента "дазвол на талераванае знаходжанне"– 200 зл.

У цяперашні час памер аплаты за замену дакумента ў выпадку яго чарговай страты або знішчэння па віне замежнага грамадзяніна складае для:

карты знаходжання – 300 зл.;
польскага праязнога дакумента для замежнага грамадзяніна – 1050 зл.;
польскага пасведчання асобы замежнага грамадзяніна – 300 зл.;
дакумента "згода на талераванае знаходжанне"– 300 зл.

Памер аплаты за выдачу часовага польскага праязнога дакумента для замежнага грамадзяніна не змяніўся ў дачыненні да цяперашняга прававога статусу і складае 50 злотых.

Па-ранейшаму аплата бярэцца ў касе органа, які выдае дакумент, або на яго банкаўскі рахунак.

Калі заява на выдачу або замену дакумента была пададзена да даты ўступлення ў дзеянне пастановы, гэта значыць не пазней 28 ліпеня 2022 года, за выдачу або замену дакумента бярэцца плата ў ранейшым памеры. Напрыклад, у выпадку выдачы карты знаходжання па заяве замежнага грамадзяніна (напрыклад, іншай карты знаходжання для замежнага грамадзяніна, які мае дазвол на пастаяннае знаходжанне, або карты знаходжання для замежнага грамадзяніна, якому прадастаўлены дазвол на знаходжанне па гуманітарных меркаваннях), папярэдняя стаўка складала 50 злотых.

Першыя карты знаходжання, выдаваемыя непасрэдна пасля выдачы ваяводам дазволу на часовае знаходжанне, дазволу на пастаяннае знаходжанне і дазволу на знаходжанне доўгатэрміновага рэзідэнта Еўрапейскага саюза, як правіла, выдаюцца ў адміністрацыйным парадку (таксама, калі такі дазвол выдаў начальнік Упраўлення па справах замежных грамадзян у якасці органа вышэйшай ступені ў дачыненні да ваяводы). У гэтым выпадку памер аплаты за выдачу карты знаходжання будзе залежаць ад тэрміну падачы ваяводзе заявы на выдачу дазволу на знаходжанне.

Калі такая заява была пададзена да даты ўступлення ў дзеянне новай пастановы, прымяняецца існуючая стаўка аплаты за выдачу карты знаходжання (50 зл). Калі ж заява будзе пададзена ў перыяд пасля дня ўступлення ў дзеянне новай пастановы, за выдачу карты знаходжання ў адміністрацыйным парадку ўжо пасля выдачы дазволу бярэцца аплата ў памеры 100 зл.

У некаторых выпадках першыя карты знаходжання выдаюцца ваяводамі не ў адміністрацыйным парадку, а па заяве замежных грамадзян. Гэта датычыць выпадкаў, калі замежнаму грамадзяніну выдадзены:

дазвол на часовае знаходжанне ў мэтах уз'яднання з сям'ёй, а замежны грамадзянін, які атрымлівае гэты дазвол, знаходзіўся ў дзень падачы заявы на выдачу гэтага дазволу, за межамі тэрыторыі Польшчы (заява была пададзена ад яго імя членам сям'і, з якой ён уз'яднаецца);
дазвол на пастаяннае знаходжанне для бліжэйшага члена сям'і рэпатрыянта;
дазвол на часовае знаходжанне для выканання работ у рамках перамяшчэння ўнутры прадпрыемства (арт. 139а п.1 закона аб замежных грамадзянах);
дазвол на часовае знаходжанне ў мэтах доўгатэрміновай мабільнасці работніка кіраўніцкага саставу, спецыяліста або работніка, які праходзіць стажыроўку ў рамках перамяшчэння ўнутры прадпрыемства (арт. 139о п.1 закона аб замежных грамадзянах);
дазвол на часовае знаходжанне на падставе арт. 160 пп. 1, 3, 4 або 6 закона аб замежных грамадзянах (некаторыя члены сем'яў грамадзян Польшчы, дзяржаў-членаў Еўрапейскага саюза, дзяржаў-членаў Еўрапейскай асацыяцыі свабоднага гандлю (ЕАСГ) - бакоў пагаднення аб Еўрапейскай эканамічнай прасторы або Швейцарскай Канфедэрацыі, ці некаторых грамадзян Злучанага Каралеўства Вялікабрытаніі і Паўночнай Ірландыі).

У гэтым выпадку для вызначэння памеру стаўкі аплаты за выдачу першай карты знаходжання рашаючае значэнне будзе мець тэрмін падачы заявы замежнага грамадзяніна на выдачу гэтага дакумента (ужо пасля выдачы дазволу).

Аплата за выдачу і абмен дакументаў для замежных грамадзян бярэцца ў адпаведнасці з арт. 235 п. 1 закона аб замежных грамадзянах і складае даход у дзяржаўны бюджэт. Гэтая аплата не залежыць ад аплаты пошліны за прадастаўленне дазволу на часовае знаходжанне, дазволу на пастаяннае знаходжанне або дазволу на знаходжанне доўгатэрміновага рэзідэнта Еўрапейскага саюза, з прадастаўленнем якіх звязана выдача пазней ваяводам карты знаходжання.

За выдачу або замену дакументаў не бярэцца аплата ў наступных выпадках:

выдача першай карты знаходжання замежнаму грамадзяніну, які атрымаў статус бежанца, дадатковую абарону або дазвол на знаходжанне па гуманітарных меркаваннях;
выдача першай карты знаходжання замежнаму грамадзяніну, якому быў прадастаўлены дазвол на пастаяннае знаходжанне для бліжэйшага члена сям'і рэпатрыянта;
выдача першай карты знаходжання замежнаму грамадзяніну, якому быў прадастаўлены дазвол на часовае знаходжанне як грамадзяніну Злучанага Каралеўства Вялікабрытаніі і Паўночнай Ірландыі, які да 31 снежня 2020 года выконваў на тэрыторыі Рэспублікі Польшча працу як работнік камандзіраваны замежным працадаўцам на тэрыторыю Рэспублікі Польшча (арт. 186 ч. 1 п. 8 закона аб замежных грамадзянах);
выдача першай карты знаходжання замежнаму грамадзяніну, якому быў прадстаўлены дазвол на часовае знаходжанне як уладальніку нацыянальнай візы, выдадзенай з гуманітарнай мэтай і які мае грамадзянства Рэспублікі Беларусь (арт. 186 п. 1 абз. 8 закона аб замежных грамадзянах);
выдача першай карты знаходжання замежнаму грамадзяніну, якому быў прадастаўлены дазвол на пастаяннае знаходжанне ў адпаведнасці з арт. 195 п. 1 абз. 10 закона аб замежных грамадзянах;
выдача або замена дакумента, у якім ёсць тэхнічныя дэфекты;
выдача польскага пасведчання асобы непаўналетняму замежнаму грамадзяніну;
выдача часовага польскага праязнога дакумента перамешчанаму або пераселенаму замежнаму грамадзяніну, або ў выпадку прымусовага выканання рашэння аб абавязацельстве замежнага грамадзяніна вярнуцца;

замена карты знаходжання, выдадзенай замежнаму грамадзяніну, якому быў прадастаўлены дазвол на знаходжанне доўгатэрміновага рэзідэнта Еўрапейскага саюза пасля таго, як раней ён атрымаў міжнародную абарону ў адной з дзяржаў-членаў Еўрапейскага саюза, у сувязі з неабходнасцю змяніць змест запісу ў гэтым дакуменце, які інфармуе аб тым, якая дзяржава-член у цяперашні час прадастаўляее абарону гэтаму замежнаму грамадзяніну.

[1] Выдадзена на падставе арт. 239 п. 1 закона ад 12 снежня 2013 г. аб замежных грамадзянах (Закан. В. 2021 г. п. 2354 з наст. змян.) Яна замяніла існуючую пастанову міністра ўнутраных спраў ад 25 красавіка 2014 года аб аплатах, якія бяруцца ў Рэспубліцы Польшча з замежных грамадзян за выдачу і замену дакументаў, якія могуць быць выдадзены замежным грамадзянам, і парадку іх збору (Закан. В. п. 563 з наст. змян.).

W dniu 29 lipca 2022 r. weszło w życie rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji z dnia 26 lipca 2022 r. w sprawie opłat pobieranych w Rzeczypospolitej Polskiej od cudzoziemców za wydanie i wymianę dokumentów, które mogą być wydane cudzoziemcom oraz trybu ich uiszczania (Dz. U. poz. 1583).* Dokument określa nowe wysokości opłat pobieranych za wydanie lub wymianę:

karty pobytu;
polskiego dokumentu podróży dla cudzoziemca;
polskiego dokumentu tożsamości cudzoziemca;
dokumentu „zgoda na pobyt tolerowany”.

Obecnie stawka opłaty za wydanie lub wymianę dokumentu wynosi w przypadku:

karty pobytu (w tym karty pobytu wydawanej z urzędu bezpośrednio po udzieleniu zezwolenia na pobyt czasowy, zezwolenia na pobyt stały, zezwolenia na pobyt rezydenta długoterminowego Unii Europejskiej) – 100 zł;
polskiego dokumentu podróży dla cudzoziemca – 350 zł;
polskiego dokumentu tożsamości cudzoziemca – 100 zł;
dokumentu „zgoda na pobyt tolerowany” – 100 zł.

Obecnie stawka opłaty za wymianę dokumentu w przypadku jego utraty lub zniszczenia zawinionej przez cudzoziemca wynosi dla:

karty pobytu – 200 zł;
polskiego dokumentu podróży dla cudzoziemca – 700 zł;
polskiego dokumentu tożsamości cudzoziemca – 200 zł;
dokumentu „zgoda na pobyt tolerowany” – 200 zł.

Obecnie stawka opłaty za wymianę dokumentu w przypadku kolejnej jego utraty lub zniszczenia zawinionej przez cudzoziemca wynosi dla:

karty pobytu – 300 zł;
polskiego dokumentu podróży dla cudzoziemca – 1050 zł;
polskiego dokumentu tożsamości cudzoziemca – 300 zł;
dokumentu „zgoda na pobyt tolerowany” – 300 zł.

Nie uległa zmianie względem dotychczasowego stanu prawnego wysokość opłaty za wydanie tymczasowego polskiego dokumentu podróży dla cudzoziemca i wynosi 50 zł.

W dalszym ciągu opłaty uiszcza się w kasie organu wydającego dokument albo na jego rachunek bankowy.

Jeżeli wniosek o wydanie lub wymianę dokumentu został złożony przed dniem wejścia w życie rozporządzenia czyli najpóźniej do 28 lipca 2022 r., za wydanie lub wymianę tego dokumentu pobrana zostanie stawka opłaty w dotychczasowej wysokości. Przykładowo w przypadku wydania karty pobytu na wniosek cudzoziemca (np. kolejnej karty pobytu dla cudzoziemca, który posiada zezwolenie na pobyt stały albo karty pobytu dla cudzoziemca, któremu udzielono zgody na pobyt ze względów humanitarnych) dotychczasowa stawka wynosiła 50 zł.

Pierwsze karty pobytu wydawane bezpośrednio po udzieleniu zezwolenia na pobyt czasowy, zezwolenia na pobyt stały oraz zezwolenia na pobyt rezydenta długoterminowego Unii Europejskiej wojewodowie co do zasady wydają z urzędu (także jeżeli takiego zezwolenia udzielił Szef Urzędu do Spraw Cudzoziemców jako organ wyższego stopnia w stosunku do wojewody). W takim przypadku zastosowanie stawki opłaty za wydanie karty pobytu zależeć będzie od terminu złożenia do wojewody wniosku o udzielenie zezwolenia na pobyt.

Jeżeli taki wniosek został złożony przed dniem wejścia w życie nowego rozporządzenia, zastosowanie będzie miała dotychczasowa stawka opłaty za wydanie karty pobytu (wynosząca 50 zł). Jeżeli zaś zostanie złożony w okresie od dnia wejścia w życie nowego rozporządzenia, za wydanie karty pobytu z urzędu już po udzieleniu zezwolenia będzie pobierana opłata w wysokości 100 zł.

W niektórych przypadkach pierwsze karty pobytu są przez wojewodów wydawane nie z urzędu, a na wniosek cudzoziemców. Dotyczy to przypadków, gdy cudzoziemcowi udzielono:

zezwolenia na pobyt czasowy w celu połączenia się z rodziną, a cudzoziemiec, który uzyskuje to zezwolenie przebywał w dniu złożenia wniosku o udzielenie tego zezwolenia poza terytorium Polski (wniosek został złożony w jego imieniu przez członka rodziny, do którego dołącza);
zezwolenia na pobyt stały dla członka najbliższej rodziny repatrianta;
zezwolenia na pobyt czasowy w celu wykonywania pracy w ramach przeniesienia wewnątrz przedsiębiorstwa (art. 139a ust. 1 ustawy o cudzoziemcach);
zezwolenia na pobyt czasowy w celu mobilności długoterminowej pracownika kadry kierowniczej, specjalisty lub pracownika odbywającego staż, w ramach przeniesienia wewnątrz przedsiębiorstwa (art. 139o ust. 1 ustawy o cudzoziemcach);
zezwolenia na pobyt czasowy na podstawie art. 160 ust. 1, 3, 4 lub 6 ustawy o cudzoziemcach (określeni członkowie rodzin obywateli polskich, państw członkowskich Unii Europejskiej, państw członkowskich Europejskiego Stowarzyszenia Wolnego Handlu (EFTA) - stron umowy o Europejskim Obszarze Gospodarczym lub Konfederacji Szwajcarskiej, lub określonych obywateli Zjednoczonego Królestwa Wielkiej Brytanii i Irlandii Północnej).

Wówczas dla określenia wysokości stawki opłaty za wydanie pierwszej karty pobytu znaczenie decydujące będzie miał termin złożenia wniosku cudzoziemca o wydanie tego dokumentu (już po udzieleniu zezwolenia).

Opłaty za wydanie i wymianę dokumentów dla cudzoziemców są pobierane na podstawie art. 235 ust. 1 ustawy o cudzoziemcach i stanowią dochody budżetu państwa. Opłaty te są niezależne od opłaty skarbowej za udzielenie zezwolenia na pobyt czasowy, zezwolenia na pobyt stały lub zezwolenia na pobyt rezydenta długoterminowego Unii Europejskiej, z których udzieleniem wiąże się następnie wydanie karty pobytu przez wojewodę.

Za wydanie lub wymianę dokumentów nie pobiera się opłat w następujących przypadkach:

wydanie pierwszej karty pobytu cudzoziemcowi, któremu nadano status uchodźcy, udzielono ochrony uzupełniającej lub udzielono zgody na pobyt ze względów humanitarnych;
wydanie pierwszej karty pobytu cudzoziemcowi, któremu udzielono zezwolenia na pobyt stały dla członka najbliższej rodziny repatrianta;
wydanie pierwszej karty pobytu cudzoziemcowi, któremu udzielono zezwolenia na pobyt czasowy jako obywatelowi Zjednoczonego Królestwa Wielkiej Brytanii i Irlandii Północnej który do dnia 31 grudnia 2020 r. wykonywał na terytorium Rzeczypospolitej Polskiej pracę jako pracownik delegowany przez pracodawcę zagranicznego na terytorium Rzeczypospolitej Polskiej (art. 186 ust. 1 pkt 8 ustawy o cudzoziemcach);
wydanie pierwszej karty pobytu cudzoziemcowi, któremu udzielono zezwolenia na pobyt czasowy jako posiadaczowi wizy krajowej wydanej w celu humanitarnym i posiadającym obywatelstwo Republiki Białorusi (art. 186 ust. 1 pkt 9 ustawy o cudzoziemcach);
wydanie pierwszej karty pobytu cudzoziemcowi, któremu udzielono zezwolenia na pobyt stały na podstawie art. 195 ust. 1 pkt 10 ustawy o cudzoziemcach;
wydanie lub wymiany dokumentu zawierającego wady techniczne;
wydanie z urzędu polskiego dokumentu tożsamości małoletniemu cudzoziemcowi;
wydanie tymczasowego polskiego dokumentu podróży cudzoziemcowi relokowanemu lub przesiedlanemu albo w przypadku przymusowego wykonania decyzji o zobowiązaniu cudzoziemca do powrotu;
wymiana karty pobytu wydanej cudzoziemcowi, któremu udzielono zgody na pobyt rezydenta długoterminowego Unii Europejskiej po tym, jak wcześniej uzyskał ochronę międzynarodową w jednym z państw członkowskich Unii Europejskiej, z powodu konieczności zmiany treści adnotacji w tym dokumencie wskazującej na to, które państwo członkowskie aktualnie udziela ochrony temu cudzoziemcowi.

* Wydane na podstawie art. 239 ust. 1 ustawy z dnia 12 grudnia 2013 r. o cudzoziemcach (Dz. U. z 2021 r. poz. 2354 z późn. zm.). Zastąpiło ono dotychczas obowiązujące rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 25 kwietnia 2014 r. w sprawie opłat pobieranych w Rzeczypospolitej Polskiej od cudzoziemców za wydanie i wymianę dokumentów, które mogą być wydane cudzoziemcom, oraz trybu ich uiszczania (Dz. U. poz. 563 z późn. zm.).