1. Czy dzieci uczęszczające do prywatnych stacjonarnych szkół ukraińskich w Polsce również muszą zapisać się do polskiej szkoły?

Tak, dzieci uchodźców z Ukrainy są zobowiązane do realizacji obowiązku szkolnego i nauki w polskiej szkole. Podmioty wspierające edukację online w ukraińskim systemie oświaty nie są częścią polskiego systemu oświaty. Wyjątek stanowią uczniowie, którzy w roku szkolnym 2024/2025 uczą się w ostatniej klasie szkoły działającej w ukraińskim systemie oświaty, korzystając z metod i technik kształcenia na odległość, co umożliwia im przystąpienie do ukraińskiego egzaminu maturalnego w 2025 r. Tacy uczniowie nie podlegają obowiązkowi nauki w Polsce. Rodzic lub opiekun prawny musi złożyć oświadczenie w gminie właściwej dla miejsca pobytu ucznia, informujące o jego nauce w ukraińskim systemie oświaty oraz zamiarze przystąpienia do ukraińskiego egzaminu maturalnego w 2025 r.

2. Czy moje dziecko będzie miało dostęp do asystenta nauczyciela lub asystenta międzykulturowego?

Od 1 września 2024 r. szkoły mogą zatrudniać asystentów międzykulturowych. Asystent międzykulturowy wspiera ukraińskich uczniów, którzy podlegają obowiązkowi szkolnemu lub nauki i nie znają języka polskiego bądź znają go na poziomie niewystarczającym do korzystania z nauki. Asystent pomaga uczniom w kontaktach ze środowiskiem szkolnym oraz współpracuje z ich rodzicami i szkołą. W szkołach może być również zatrudniona osoba nieposiadająca obywatelstwa polskiego, o ile zna język polski na poziomie umożliwiającym pomoc uczniom.

3. Jak zostanie rozwiązana kwestia przepełnionych klas?

Przepisy prawa oświatowego regulują liczebność dzieci w oddziałach przedszkolnych i klasach I-III szkoły podstawowej – maksymalnie 25 uczniów. W drugim i trzecim etapie edukacyjnym nie ma ustalonych limitów liczebności uczniów w oddziałach klasowych. Dodatkowa liczba ukraińskich uczniów uchodźców w oddziale przedszkolnym wynosi 3, a w klasach I-III od 2 do 4, w zależności od liczby uczniów w oddziale.

4. Jakie kroki zostaną podjęte w celu zapewnienia sprawiedliwego traktowania ukraińskich i polskich uczniów? Czy będą oni oceniani w ten sam sposób?

Każde dziecko rozpoczynające naukę w polskiej szkole ma takie same prawa i obowiązki wynikające z regulacji zawartych w Konstytucji RP, ustawach, rozporządzeniach oraz statucie szkoły. Szkoły posiadają wewnątrzszkolny system oceniania, który reguluje zasady oceniania uczniów w danej szkole.

5. W jaki sposób szkoły zapewnią wyrównanie szans uczniów ukraińskich, którzy będą zdawać maturę, mimo że większość życia uczyli się w ukraińskim systemie oświaty?

Cudzoziemcy, w tym ukraińscy uczniowie uchodźcy, którzy nie posługują się językiem polskim w stopniu umożliwiającym korzystanie z nauki w szkole, mogą korzystać z różnych form wsparcia, takich jak:

• dodatkowe zajęcia z języka polskiego,
• nauka w oddziale przygotowawczym, gdzie proces nauczania jest dostosowany do potrzeb i możliwości edukacyjnych uczniów, z naciskiem na naukę języka polskiego,
• pomoc osoby władającej językiem kraju pochodzenia zatrudnionej jako pomoc nauczyciela,
• pomoc asystenta międzykulturowego,
• dodatkowe zajęcia wyrównawcze z przedmiotów nauczania organizowane przez organ prowadzący szkołę.

Decyzję o przyznaniu konkretnej formy wsparcia podejmuje dyrektor szkoły w porozumieniu z organem prowadzącym.

6. Na jakich zasadach ukraińscy uczniowie mogą kontynuować naukę języka ukraińskiego?

Dla uczniów niebędących obywatelami polskimi, podlegających obowiązkowi szkolnemu, naukę języka i kultury kraju pochodzenia mogą organizować placówki dyplomatyczne lub konsularne Ukrainy działające w Polsce, albo stowarzyszenia kulturalno-oświatowe. Może to się odbywać w porozumieniu z dyrektorem szkoły i za zgodą organu prowadzącego. Szkoła udostępnia pomieszczenia i pomoce dydaktyczne nieodpłatnie. Istnieje także możliwość nauki języka ukraińskiego jako języka obcego nowożytnego.

7. W jaki sposób szkoły będą wspierać programy edukacji antydyskryminacyjnej i międzykulturowej?

Szkoły oraz placówki oświatowe realizują program wychowawczo-profilaktyczny, który obejmuje:

• treści i działania o charakterze wychowawczym skierowane do uczniów,
• treści i działania o charakterze profilaktycznym skierowane do uczniów, nauczycieli i rodziców.

Program wychowawczo-profilaktyczny opracowuje się w szkole na podstawie wyników corocznej diagnozy potrzeb rozwojowych uczniów, z uwzględnieniem zagrożeń, takich jak używanie substancji psychoaktywnych. Problemy ukraińskich uczniów będą diagnozowane na równi z problemami pozostałych uczniów, a w razie potrzeby będą podejmowane odpowiednie działania wychowawcze i profilaktyczne.

8. Jakie kroki są podejmowane, aby zapewnić płynne wprowadzenie ukraińskich uczniów do polskiego systemu edukacji i uniknąć konfliktów?

Dyrektor szkoły powinien aktywnie korzystać ze swoich uprawnień w zakresie nadzoru pedagogicznego oraz współpracować z organem prowadzącym i lokalną społecznością, aby jak najlepiej zabezpieczyć potrzeby edukacyjne wszystkich uczniów szkoły. Kluczową rolę odgrywają organy prowadzące szkołę, które odpowiadają za zapewnienie warunków jej działania, w tym bezpiecznych i higienicznych warunków nauki oraz wyposażenia w niezbędne pomoce dydaktyczne. Ponadto, w szkole może być zatrudniony asystent międzykulturowy, który inicjuje zajęcia integracyjne dla uczniów zapobiegając w ten sposób bieżącym konfliktom wynikającym z różnic kulturowych, religijnych itp.    

9. Jakie sankcje przewiduje MEN wobec rodziców, którzy nie zdecydują się zapisać dzieci do polskiej szkoły?

Dyrektorzy publicznych szkół podstawowych są odpowiedzialni za kontrolę spełniania obowiązku szkolnego przez dzieci zamieszkałe w obwodach tych szkół, a gmina kontroluje spełnianie obowiązku nauki przez młodzież zamieszkałą na terenie gminy. W przypadku niespełniania obowiązku szkolnego lub nauki, można nałożyć sankcje w trybie egzekucji administracyjnej, takie jak grzywna lub przymus bezpośredni. Grzywna nałożona jednorazowo nie może przekraczać 10 000 zł, a łączna kwota grzywien nałożonych wielokrotnie nie może przekroczyć 50 000 zł. Przed rozpoczęciem procedury egzekucyjnej, dyrektor szkoły wysyła upomnienie do rodziców lub prawnych opiekunów ucznia.

10. Czy ukraińskie dzieci mogą pobierać naukę w trybie edukacji domowej?

Ze względu na konieczność samodzielnego przyswajania wiedzy w trybie edukacji domowej, taka możliwość jest wyłączona dla uczniów ukraińskich, z uwagi na słabszą znajomość języka polskiego. Z trybu edukacji domowej mogą korzystać jedynie dzieci i uczniowie z niepełnosprawnościami sprzężonymi, w tym z niepełnosprawnością intelektualną, którzy posiadają orzeczenie o potrzebie kształcenia specjalnego i realizują obowiązek szkolny lub nauki w ośrodku rewalidacyjno-wychowawczym.

11. Jeżeli MEN przewiduje zatrudnienie asystentów międzykulturowych od 1 września, na ilu uczniów będzie przypisany jeden asystent?

Przepisy prawa nie regulują liczby uczniów przypadających na jednego asystenta międzykulturowego. Informacja o możliwości zatrudnienia asystenta międzykulturowego została udzielona w odpowiedzi na pytanie nr 2.

12. Czy w szkołach zostaną zatrudnieni ukraińskojęzyczni psychologowie? Czy każda szkoła będzie miała taką osobę?

W szkołach mogą być zatrudnieni obywatele Ukrainy, jeśli posiadają kwalifikacje określone dla nauczyciela psychologa. Kwalifikacje nauczycieli, w tym specjalistów zajmujących się pomocą psychologiczno-pedagogiczną, określają przepisy rozporządzenia w sprawie szczegółowych kwalifikacji wymaganych od nauczycieli. Dyrektor szkoły może zatrudnić ukraińskojęzycznego psychologa, jeśli uzna, że posiada on odpowiednie kwalifikacje oraz przygotowanie do prowadzenia zajęć lub innych czynności. Uznanie dyplomów ukończenia studiów wyższych uzyskanych za granicą jest możliwe na podstawie umowy międzynarodowej lub, w przypadku jej braku, w drodze nostryfikacji.

13. Jaka jest procedura w przypadku braku miejsc w szkole podstawowej lub średniej? Co zrobić, gdy szkoła rejonowa odmawia przyjęcia, a także w przypadku odmowy przez szkołę, która nie ma obowiązku przyjęcia (szkoły ponadpodstawowe)?

W celu zapisania dziecka do szkoły, należy złożyć wniosek do dyrektora danej szkoły. Publiczna szkoła podstawowa, w rejonie której mieszka dziecko uchodźca, przyjmuje je z urzędu. Inne publiczne szkoły podstawowe i szkoły ponadpodstawowe przyjmują uczniów w miarę posiadania wolnych miejsc. Rodzice, którzy nie mogą znaleźć szkoły z wolnymi miejscami, mogą zwrócić się do organu prowadzącego szkoły (np. wydziału edukacji gminy lub powiatu) z prośbą o wskazanie szkoły z wolnymi miejscami.

14. Do której klasy zostanie zapisane dziecko, jeśli jest w ostatniej klasie (11) ukraińskiego systemu edukacji?

W Polsce nauka jest obowiązkowa do 18. roku życia. Uczeń, który ukończył szkołę przed ukończeniem 18 lat, może spełniać obowiązek nauki, uczęszczając do szkoły wyższej lub na kwalifikacyjne kursy zawodowe. Absolwent ukraińskiej szkoły średniej może również kontynuować naukę w szkole policealnej.

15. Jak postępować, gdy w małej miejscowości brakuje miejsc we wszystkich szkołach?

Przepisy prawa umożliwiają organizowanie nauki w ramach tzw. innej lokalizacji. Dodatkowo, w uzasadnionych przypadkach demograficznych, organ prowadzący szkołę podstawową może wskazać inną szkołę, jako miejsce realizacji obowiązku szkolnego, po zawarciu porozumienia z odpowiednią jednostką samorządu terytorialnego.

16. Jak sprawdzić, do której szkoły moje dziecko musi zostać przyjęte?

Lista szkół polskiego systemu oświaty jest dostępna na stronie: https://rspo.mein.gov.pl. Publiczna szkoła podstawowa, w rejonie której mieszka dziecko, ma obowiązek przyjęcia go z urzędu. W przypadku wątpliwości należy zgłosić się do organu prowadzącego szkołę (np. wydziału edukacji gminy).

17. Jakie są zasady przyjęcia do szkół ponadpodstawowych, które nie mają obowiązku przyjęcia ucznia (system przeliczania punktów, terminy postępowania rekrutacyjnego, wypełnianie wniosków rekrutacyjnych)?

Szkoły ponadpodstawowe przyjmują uczniów z innych systemów edukacyjnych w miarę posiadania wolnych miejsc. Uczniowie, którzy uczęszczali do polskiej szkoły podstawowej, uczestniczą w rekrutacji na tych samych zasadach co polscy uczniowie.

18. Jakie są opcje dla dzieci, które nie mogą uczestniczyć w standardowej rekrutacji do szkół średnich, zwłaszcza dla uczniów z Ukrainy bez wyników egzaminu ósmoklasisty?

Szkoły ponadpodstawowe przyjmują uczniów z innych systemów edukacyjnych w miarę posiadania wolnych miejsc. W przypadku braku miejsca w danej szkole należy zwrócić się do organu prowadzącego szkoły na danym terenie z prośbą o wskazanie szkoły, która dysponuje wolnymi miejscami.

19. Jakie są zasady rekrutacji do szkół ponadpodstawowych dla uczniów 8 oraz 9 klas szkół ukraińskich?

Klasa, do której dziecko zostanie zapisane, zależy od sumy ukończonych lat nauki szkolnej za granicą. Rodzice mogą również zwrócić się do dyrektora o przyjęcie dziecka do niższej klasy niż wynika to z sumy ukończonych lat nauki szkolnej, np. ze względu na wiek dziecka.

20. Co robić, jeśli rodzina mieszka w ośrodku zbiorowego zakwaterowania i będzie musiała się przenieść w trakcie roku szkolnego – czy w nowej szkole dziecko zostanie przyjęte?

Każde dziecko powinno zostać zapisane do szkoły przed rozpoczęciem roku szkolnego, aby mogło od początku uczestniczyć w procesie edukacyjnym. W przypadku zmiany miejsca zamieszkania w ciągu roku szkolnego dziecko może przenieść się do innej szkoły i kontynuować naukę w tej samej klasie. 

21. Jakie dokumenty są potrzebne w przypadku zapisania dziecka do szkoły? Co robić, gdy nie mamy w Polsce kompletu dokumentów?

Kwalifikacja do odpowiedniej klasy następuje na podstawie dokumentów wydanych przez szkołę za granicą, a w przypadku ich braku, na podstawie oświadczenia rodziców o sumie lat nauki za granicą. Ukraińskie dzieci są przyjmowane z urzędu do obwodowej szkoły podstawowej na podstawie ww. dokumentów.

22. Które z tych dokumentów muszą być tłumaczone przez tłumacza przysięgłego?

Dokumenty nie muszą być tłumaczone przez tłumacza przysięgłego na język polski.

23. Jakie są wymagania dotyczące znajomości języka polskiego przy rekrutacji do szkoły średniej?

Przepisy prawa nie wymagają znajomości języka polskiego przy rekrutacji do szkoły średniej. Uczniowie, którzy nie posługują się językiem polskim w stopniu umożliwiającym korzystanie z nauki, mogą uczestniczyć w dodatkowych zajęciach z języka polskiego, realizować naukę w oddziale przygotowawczym, korzystać z pomocy osoby władającej językiem kraju pochodzenia (zatrudnionej jako pomoc nauczyciela), korzystać z pomocy asystenta międzykulturowego oraz z dodatkowych zajęć wyrównawczych z przedmiotów nauczania. Decyzję o przyznaniu wsparcia podejmuje dyrektor szkoły w porozumieniu z organem prowadzącym.

24. Jak wprowadzić rodziców w system szkolny oraz przedstawić zasady funkcjonowania polskiej szkoły i prawa oraz obowiązki uczniów i rodziców? 

Wsparcie w tym zakresie powinno zostać udzielone przez dyrektora szkoły, nauczycieli lub asystenta międzykulturowego. Najlepiej zorganizować spotkanie dla rodziców/opiekunów prawnych, podczas którego zostaną przedstawione zagadnienia organizacyjne oraz udzielone odpowiedzi na nurtujące pytania. Jeśli w szkole zatrudniono asystenta międzykulturowego lub pomoc nauczyciela, osoby te powinny być również obecne na spotkaniu, aby ułatwić komunikację i współpracę z rodzicami ukraińskich uczniów.

25. Jak wnioskować o dodatkowe lekcje wyrównujące różnice programowe oraz o asystenta międzykulturowego lub pomoc nauczyciela? 

Decyzję o przyznaniu wsparcia dla dziecka podejmuje dyrektor szkoły w porozumieniu z organem prowadzącym szkołę. Rodzic lub opiekun powinien zgłosić się w tej sprawie do dyrektora szkoły.

26. Jak wygląda proces zapisywania się/wypisywania się z przedmiotów nieobowiązkowych, takich jak religia?

Lekcje religii organizuje się na życzenie rodziców lub pełnoletnich uczniów. W tym celu należy złożyć pisemne oświadczenie wyrażające wolę uczestniczenia w lekcjach religii. Oświadczenie nie musi być ponawiane co roku, ale może zostać zmienione w dowolnym momencie (np. rezygnacja z lekcji religii).

27. Gdzie szukać dodatkowego wsparcia, takiego jak kursy językowe, tłumaczenie dokumentacji czy wprowadzenie do systemu szkolnego? 

Bezpłatną pomoc doradczą i językową dla ukraińskich uchodźców oferują niektóre samorządy (urzędy gmin, starostwa powiatowe, urzędy miast, urzędy wojewódzkie). W większych miastach podmioty wspierające uchodźców, w szczególności związane z ukraińską mniejszością narodową lub współpracujące z Ukrainą, tworzą na portalach społecznościowych grupy wsparcia. Grupy te wymieniają się aktualnymi informacjami na temat dostępnej pomocy oraz miejsc, gdzie można ją uzyskać.

28. Jak odpowiadać na pisma z ZUS o wstrzymaniu świadczeń 800 plus, mimo że nie rozpoczął się jeszcze rok szkolny? 

Jeśli zapytanie dotyczy informacji na temat spełniania przez dziecko obowiązku szkolnego, co warunkuje wypłatę świadczenia 800 plus, należy podać aktualny stan sprawy, np. wskazać szkołę, w której dziecko spełnia obowiązki szkolne, lub poinformować, gdzie zostało zapisane do szkoły. Jeśli do pisma należy dołączyć dokumenty potwierdzające ten stan, należy to uczynić.

29. Czy obowiązek szkolny warunkuje otrzymanie świadczenia 800 plus?

Od 1 września będzie obowiązywać obowiązek szkolny dla ukraińskich uczniów uchodźczych, połączony z pobieraniem zasiłku 800 plus.

30. Czy można kontynuować naukę online w szkole na Ukrainie i jednocześnie uczyć się w Polsce? 

Udział w zajęciach online organizowanych przez ukraińskie placówki edukacyjne nie powinien kolidować z realizacją obowiązku szkolnego w polskiej szkole.

31. Gdzie dziecko może kontynuować naukę po ukończeniu szkoły podstawowej (liceum, technikum, szkoły branżowe)?

Do szkół ponadpodstawowych, w których można kontynuować naukę po szkole podstawowej, zalicza się następujące typy szkół: czteroletnie liceum ogólnokształcące, pięcioletnie technikum, trzyletnią branżową szkołę I stopnia oraz szkoły specjalne.

32. Gdzie można zgłosić skargę w związku z dyskryminacją ucznia przez innych uczniów? Jak wygląda cała procedura? 

Procedura składania skarg przewiduje kierowanie opisanych problemów zgodnie z hierarchią kompetencji: najpierw do wychowawcy, następnie do dyrektora szkoły, a w razie potrzeby do właściwego kuratora oświaty lub organu prowadzącego szkołę, w zależności od treści skargi. W szkole obowiązuje statut oraz regulaminy, w tym zasady bezpieczeństwa. Organ prowadzący szkołę jest odpowiedzialny za jej działalność, w tym zapewnienie bezpiecznych i higienicznych warunków nauki. Dyrektor szkoły ma obowiązek sprawować opiekę nad uczniami, dbać o ich rozwój psychofizyczny oraz zapewniać bezpieczeństwo w czasie zajęć. Każdy może również złożyć skargę do Rzecznika Praw Dziecka, jeśli uzna, że naruszone zostały prawa dziecka.

33. Czy dostępne jest w szkołach wsparcie językowe dla dzieci/rodzin, które nie mówią płynnie po polsku? 

Wsparcie językowe zapewnia uczniowi osoba zatrudniona w charakterze pomocy nauczyciela. Natomiast, podczas kontaktów rodziców ze szkołą mogą oni korzystać ze wsparcia językowego asystenta międzykulturowego.

34. Czy są przygotowane rozwiązania w zakresie wsparcia uczniów w adaptacji do nowych klas? 

Polski system oświaty jest przygotowany na przyjęcie i wsparcie ukraińskich uczniów w szkołach. Ukraińskie dzieci uchodźcze mają te same prawa co polscy uczniowie i biorą udział we wszystkich aktywnościach szkolnych. Program wychowawczo-profilaktyczny obejmuje również problemy ukraińskich uczniów. Nauczyciele dostosowują proces nauczania do potrzeb uczniów, a uczniowie mogą korzystać z dodatkowych zajęć z języka polskiego, oddziałów przygotowawczych oraz wsparcia asystenta międzykulturowego i osoby zatrudnionej w charakterze pomocy nauczyciela.

35. Jak moje dziecko dojedzie do szkoły, jeśli mieszkamy daleko od placówki? 

Obowiązki gminy dotyczące dowożenia uczniów do szkół podstawowych określają przepisy ustawy Prawo oświatowe. Jeśli droga z domu do szkoły przekracza 3 km dla uczniów klas I-IV lub 4 km dla uczniów klas V-VIII, gmina musi zapewnić bezpłatny transport albo zwrot kosztów przejazdu środkami komunikacji publicznej, jeżeli dowożenie zapewniają rodzice.

36. Czy szkoła działa codziennie w tych samych godzinach? 

Plan lekcji ustala dyrektor szkoły. Zajęcia mogą odbywać się w różnych godzinach w ciągu tygodnia.

37. Czy można usunąć dziecko ze szkoły? 

Uczeń szkoły podstawowej może być przeniesiony przez Kuratora Oświaty do innej szkoły. Uczeń szkoły ponadpodstawowej może być skreślony z listy uczniów.

38. Czy w szkole są kary? 

Statut szkoły określa rodzaje kar stosowanych wobec uczniów oraz procedury odwoływania się od nich. W każdej szkole katalog kar może być inny, zgodny z przepisami prawa, które zakazują stosowania kar cielesnych.

39. Jak dowiem się, co moje dziecko robi w szkole? 

Wychowawcy i nauczyciele pozostają w bieżącym kontakcie z rodzicami poprzez zebrania, konsultacje indywidualne, komunikację elektroniczną (np. dziennik elektroniczny), zeszyt do korespondencji oraz rozmowy telefoniczne.

40. Co zrobić, jeśli inne dzieci będą dokuczać mojemu dziecku? 

Wszelkie przejawy przemocy i dyskryminacji należy natychmiast zgłaszać wychowawcom i nauczycielom. Za bezpieczne warunki pracy i nauki w szkole odpowiada dyrektor. Po zgłoszeniu niewłaściwych zachowań wobec ucznia, szkoła podejmie odpowiednie działania mające na celu wyeliminowanie takich sytuacji.

41. Moje dziecko nie mówi po polsku. W jakim języku będą prowadzone lekcje? 

Lekcje są prowadzone w języku polskim. W szkole może być zatrudniona osoba w charakterze pomocy nauczyciela władająca językiem ukraińskim. Ponadto, od 1 września 2024 r. szkoły mogą zatrudniać asystentów międzykulturowych, którzy pomagają uczniom nieznającym języka polskiego lub znającym go na poziomie niewystarczającym do korzystania z nauki.

42. Co zrobić, jeśli będę chciała przenieść się z rodziną do innego miasta? 

W przypadku zmiany miejsca zamieszkania uczeń powinien zapisać się do szkoły w nowym miejscu zamieszkania.

43. Czy w szkole są polskie dzieci? 

Tak, istotną wartością jest wspólne uczenie się dzieci uchodźczych z Ukrainy i dzieci polskich, co sprzyja wzajemnemu poznawaniu kultur, obyczajów oraz zasad współżycia społecznego.

44. Czy polskie i romskie dzieci będą razem w klasie? 

Poza oddziałami przygotowawczymi, polskie dzieci oraz dzieci z Ukrainy, w tym romskie będą uczyć się razem w klasie.

45. Czy nauczyciele w szkole znają nasze prawa i obyczaje?

Asystent międzykulturowy i pomoc nauczyciela powinni posiadać wiedzę na temat praw i obyczajów uczniów pochodzących z innych krajów i kultur.  Przepisy nie nakładają jednak na polskich nauczycieli obowiązku znajomości tych kwestii.

46. Czy nauczyciele w szkole mówią po ukraińsku lub romsku? 

Nauczyciele w szkole najczęściej nie mówią ani po ukraińsku, ani po romsku. W celu ułatwienia dziecku adaptacji, dyrektor szkoły może zatrudnić pomoc nauczyciela lub asystenta międzykulturowego, którzy muszą znać język dziecka w stopniu komunikatywnym.

47. Moje dziecko nie potrafi czytać i pisać. Jak ma się uczyć?

Dziecko idzie do szkoły, aby nabyć umiejętności czytania i pisania. Dla uczniów, którzy nie znają języka polskiego, wprowadzono możliwość korzystania z zajęć wyrównawczych oraz dodatkowych zajęć z języka polskiego. Ukraińscy uczniowie, którzy nie znają języka polskiego lub znają go na poziomie uniemożliwiającym naukę, mogą uczęszczać do oddziałów przygotowawczych. Proces nauczania w tych oddziałach będzie dostosowany do potrzeb i możliwości edukacyjnych uczniów, ze szczególnym uwzględnieniem znajomości języka polskiego w mowie, czytaniu i pisaniu. Nauczyciele uczący w oddziałach przygotowawczych dbają o harmonijny rozwój każdego ucznia, także i wówczas, gdy grupa uczniów w tym oddziale jest różnorodna w zakresie znajomości języka polskiego.

48. Co zrobić, kiedy moje dziecko nie zostanie przyjęte do żadnej szkoły? 

W przypadku szkoły podstawowej należy zgłosić się do szkoły obwodowej, która z urzędu ma obowiązek przyjąć ukraińskie dziecko zamieszkałe w obwodzie szkoły. Zatem w przypadku dzieci, które będą realizować obowiązek szkolny nie ma takiego problemu.

W przypadku szkoły ponadpodstawowej – jeśli dziecko nie zostanie przyjęte do wybranej szkoły, należy zgłosić się do organu prowadzącego szkoły ponadpodstawowe (np.: starostwa powiatowego, czy urzędu miasta), z prośbą o wskazanie szkół ponadpodstawowych, w których uczeń będzie realizować obowiązek nauki.

49. Moje dziecko nie poradzi sobie językowo w szkole. Czy będą jakieś zajęcia wyrównawcze? 

Ukraińscy uczniowie, którzy nie posługują się językiem polskim w stopniu umożliwiającym korzystanie z nauki, mogą uczestniczyć w dodatkowych zajęciach z języka polskiego, realizować naukę w oddziale przygotowawczym, korzystać z pomocy osoby władającej językiem kraju pochodzenia ucznia (zatrudnionej jako pomoc nauczyciela), korzystać z pomocy asystenta międzykulturowego oraz z dodatkowych zajęć wyrównawczych z przedmiotów nauczania. Decyzję o przyznaniu wsparcia podejmuje dyrektor szkoły w porozumieniu z organem prowadzącym.

50. Czy w szkole są osoby, które mówią po ukraińsku? 

Nauczyciele w szkole najczęściej nie mówią po ukraińsku. W szkole może być zatrudniony asystent międzykulturowy, który musi znać język ukraiński w stopniu komunikatywnym. W szkole może być również zatrudniona osoba w charakterze pomocy nauczyciela, która zna język ukraiński na poziomie umożliwiającym pomoc uczniom. Decyzję o zatrudnieniu tych osób podejmuje dyrektor szkoły w uzgodnieniu z organem prowadzącym.

51. Co zrobić, kiedy moje dziecko będzie wyśmiewane? 

Należy niezwłocznie zgłosić takie zachowanie wychowawcy klasy i poprosić o interwencję. Jeśli takie działania nie przyniosą skutków, informacja powinna trafić do dyrektora szkoły. W przypadku braku adekwatnej reakcji, sprawę należy zgłosić do kuratorium oświaty właściwego dla miejsca, w którym znajduje się szkoła (np. w przypadku szkoły w Warszawie, do Kuratorium Oświaty w Warszawie).

52. Jakie są zasady rekrutacji do polskich szkół ponadpodstawowych?

Szkoły ponadpodstawowe przyjmują uczniów z innych systemów edukacyjnych, w tym z Ukrainy, w miarę posiadania wolnych miejsc. Uczniowie, którzy ukończyli polską szkołę podstawową, uczestniczą w rekrutacji na takich samych zasadach jak uczniowie polscy.

53. Czy można przenieść dziecko z jednej szkoły do drugiej w trakcie roku szkolnego?

Tak, istnieje możliwość przeniesienia dziecka do innej szkoły w trakcie roku szkolnego, o ile nowa szkoła ma wolne miejsca i wyrazi zgodę na przyjęcie ucznia. W celu przeniesienia należy skontaktować się z dyrektorem szkoły, do której dziecko ma zostać przeniesione.

54. Czy dzieci uczące się w polskich szkołach mogą jednocześnie uczęszczać na zajęcia w szkołach ukraińskich?

Dzieci uczęszczające do polskich szkół mogą jednocześnie uczestniczyć w zajęciach online organizowanych przez ukraińskie placówki edukacyjne, pod warunkiem że nie koliduje to z realizacją obowiązku szkolnego w Polsce.

55. Jakie wsparcie jest dostępne dla dzieci z niepełnosprawnościami?

Polski system oświaty oferuje różnorodne formy wsparcia dla dzieci z niepełnosprawnościami. Mogą one uczęszczać do oddziałów integracyjnych lub specjalnych, korzystać z pomocy nauczyciela wspomagającego, a także uczestniczyć w zajęciach rewalidacyjnych. W przypadku uczniów z Ukrainy istnieje możliwość dostosowania procesu nauczania do ich indywidualnych potrzeb edukacyjnych i językowych.

56. Czy ukraińscy uczniowie mogą korzystać z polskiego systemu stypendialnego?

Tak, ukraińscy uczniowie mogą ubiegać się o stypendia szkolne i zasiłki szkolne, podobnie jak uczniowie polscy. Warunkiem przyznania stypendium jest trudna sytuacja materialna, którą należy udokumentować.

57. Jakie kroki powinny podjąć szkoły w przypadku konfliktów między uczniami różnych narodowości?

Szkoły są zobowiązane do natychmiastowej interwencji w przypadku konfliktów między uczniami. Wychowawca klasy, dyrektor szkoły, a w razie potrzeby kurator oświaty powinni podjąć działania mające na celu zażegnanie konfliktu i zapewnienie bezpieczeństwa wszystkim uczniom. Szkoła powinna promować postawy tolerancji i wzajemnego szacunku wśród uczniów.

58. Jakie są zasady zwalniania uczniów z lekcji w polskich szkołach?

Zwolnienie ucznia z lekcji może nastąpić na podstawie pisemnej prośby rodzica lub opiekuna prawnego.

59. Czy szkoły organizują dodatkowe zajęcia wyrównawcze dla uczniów mających trudności z nauką?

Tak, szkoły mogą organizować dodatkowe zajęcia wyrównawcze dla uczniów mających trudności z nauką. Zajęcia te mogą obejmować pomoc w nauce przedmiotów szkolnych.

60. Jakie są zasady przechodzenia uczniów z ukraińskiego systemu edukacji do polskiego?

Uczniowie z Ukrainy przyjmowani są do szkoły w Polsce na podstawie sumy lat nauki szkolnej za granicą. Decyzję o przyjęciu ucznia do odpowiedniej klasy podejmuje dyrektor szkoły.

61. Czy w polskich szkołach uczniowie mają dostęp do zajęć pozalekcyjnych?

Tak, w polskich szkołach uczniowie mają możliwość uczestniczenia w różnorodnych zajęciach pozalekcyjnych, takich jak koła zainteresowań, zajęcia sportowe czy artystyczne. Ukraińscy uczniowie mogą brać udział w tych zajęciach na równi z uczniami polskimi.

62. Jakie działania podejmuje szkoła w celu wspierania uczniów w adaptacji do polskiego systemu edukacji?

Szkoły w Polsce podejmują szereg działań mających na celu wsparcie uczniów w adaptacji do nowego systemu edukacji. Dla uczniów z Ukrainy organizowane są dodatkowe zajęcia z języka polskiego, zajęcia wyrównawcze oraz wsparcie asystenta międzykulturowego. Szkoły zapewniają również pomoc psychologiczną i pedagogiczną, a nauczyciele dostosowują metody nauczania do indywidualnych potrzeb uczniów.

63. Czy uczniowie mogą uczestniczyć w zajęciach religii innych wyznań?

Tak, uczniowie mogą uczestniczyć w zajęciach religii innych wyznań, jeśli w danej szkole organizowane są takie lekcje. W przypadku braku możliwości organizacji zajęć religii danego wyznania w szkole, uczniowie mogą uczestniczyć w zajęciach religii poza szkołą, organizowanych przez odpowiednie wspólnoty religijne.

64. Jakie kroki powinna podjąć szkoła w przypadku stwierdzenia dyskryminacji ucznia ze względu na jego pochodzenie?

W przypadku stwierdzenia dyskryminacji ucznia ze względu na jego pochodzenie, szkoła powinna natychmiast podjąć działania mające na celu wyeliminowanie takiego zachowania. Wychowawca klasy, nauczyciele oraz dyrektor szkoły są zobowiązani do zapewnienia bezpiecznego środowiska nauki dla wszystkich uczniów, bez względu na ich narodowość czy pochodzenie.

1. Чи повинні діти, які відвідують приватні стаціонарні українські школи в Польщі, також навчатися у  польській школі?

Так, діти-біженці з України зобов'язані навчатися у польській школі. Суб'єкти, які підтримують онлайн-освіту в українській системі освіти, не є частиною польської освітньої системи. Виняток становлять учні, які у 2024/2025 навчальному році навчаються у випускному класі школи, що функціонує в українській системі освіти, користуючись методами та техніками дистанційного навчання, що дозволяє їм отримати свідоцтво про здобуття повної загальної середньої освіти у 2025 році. На таких учнів не поширюється обов'язок навчання у школі в Польщі.  Батько або опікун такої дитини повинен подати заяву до гміни за місцем перебування учня в Польщі, в якій повідомити про його навчання в українській системі освіти з метою отримання українського свідоцтва про здобуття повної загальної середньої освіти у 2025 році.

2. Чи матиме моя дитина доступ до асистента вчителя або міжкультурного асистента? 

З 1 вересня 2024 року школи можуть працевлаштовувати міжкультурних асистентів.   Міжкультурний асистент підтримує українських учнів, які зобов'язані відвідувати школу і не знають польської мови або знають її на рівні, недостатньому для навчання.   Асистент допомагає учням у контактах з однокласниками та вчителями і співпрацює з їхніми батьками і школою.   У школах може бути працевлаштована також особа, яка не має польського громадянства, якщо вона володіє польською мовою на рівні, що дозволяє допомагати учням.

3. Як буде вирішено питання переповнених класів? 

Правила освітнього законодавства регулюють кількість дітей у дошкільних відділеннях та I-III класах початкової школи – максимально 25 учнів.   На другому і третьому етапі освіти немає встановлених обмежень щодо кількості учнів у класах.   Додаткова кількість українських учнів-біженців у дошкільних відділеннях становить 3, а в I-III класах – від 2 до 4, залежно від кількості учнів у класі.

4. Які кроки будуть вжиті для забезпечення рівного ставлення до українських і польських учнів?   Чи будуть вони оцінюватися однаково? 

Кожна дитина, яка розпочинає навчання в польській школі, має однакові права та обов'язки, що випливають із положень Конституції Республіки Польща, законів, постанов та статуту школи.   Школи мають внутрішкільну систему оцінювання, яка регулює правила оцінювання учнів у конкретній школі.

5. Яким чином школи забезпечать рівні можливості для українських учнів, які здаватимуть польську матуру (випускні іспити), хоча вони більшу частину життя навчалися в українській системі освіти? 

Іноземці, включаючи українських учнів-біженців, які не володіють польською мовою на рівні, що дозволяє засвоювати знання в школі, можуть скористатися різними формами підтримки, такими як: 

• додаткові заняття з польської мови, 
• навчання у підготовчому класі, у якому процес навчання адаптований до потреб і освітніх можливостей учнів з поглибленим вивченням польської мови, 
• допомога особи, яка володіє мовою країни походження, працевлаштованої у школі на посаді помічника вчителя, 
• допомога міжкультурного асистента, 
• додаткові заняття для вирівнювання знань з предметів, організовані органом, що керує школою. 

Рішення про надання конкретної форми підтримки приймає директор школи у співпраці з органом, що керує школою.

6. На яких умовах українські учні можуть продовжувати вивчення української мови? 

Для учнів, які не є громадянами Польщі і зобов’язані відвідувати школу, вивчення мови та культури країни походження можуть організовувати дипломатичні або консульські установи України, що діють у Польщі, або культурно-освітні товариства.   Це може відбуватися за погодженням з директором школи та за згодою органу, що керує школою.   Школа надає приміщення та навчальні матеріали безкоштовно.   Також існує можливість вивчення української мови як сучасної іноземної мови.

7. Яким чином школи будуть підтримувати програми антидискримінаційної та міжкультурної освіти? 

Школи та освітні заклади реалізовують профілактично-виховну програму, яка включає: 

• зміст та заходи виховного характеру, спрямовані на учнів, 
• зміст та заходи профілактичного характеру, спрямовані на учнів, вчителів та батьків. 

Профілактично-виховну програму розробляють у школі на основі результатів щорічної діагностики потреб розвитку учнів, з урахуванням загроз, таких як вживання психоактивних речовин.   Проблеми українських учнів будуть діагностуватися нарівні з проблемами інших учнів, і, в разі потреби, будуть вживатися відповідні виховні та профілактичні заходи.

8. Які кроки вживаються, щоб забезпечити плавну інтеграцію українських учнів в польську систему освіти та уникнути конфліктів? 

Директор школи повинен активно використовувати свої повноваження в галузі педагогічного нагляду та співпрацювати з органом, що керує, та місцевою громадою, щоб якомога краще забезпечити освітні потреби всіх учнів школи.   Ключову роль відіграють органи, що керують школою, відповідають за забезпечення умов її діяльності, зокрема безпечних і гігієнічних умов навчання, а також оснащення необхідними навчальними матеріалами.   Крім того, у школі може бути працевлаштований міжкультурний асистент, який ініціює інтеграційні заняття для учнів, запобігаючи таким чином поточним конфліктам, що виникають через культурні, релігійні та інші відмінності.    

9. Які санкції передбачає Міністерство освіти Польщі для батьків, які не запишуть своїх дітей до польської школи? 

Директори державних початкових шкіл відповідають за контроль виконання шкільного обов'язку (тобто обов’язку відвідувати школу) дітьми, які проживають у межах шкільного округу, а гміна контролює виконання обов'язку навчання молоддю, яка проживає на території гміни.   У разі невиконання шкільного обов'язку можуть застосовуватися санкції в порядку адміністративного примусу, такі як штраф або безпосередній примус.   Штраф, накладений одноразово, не може перевищувати 10 000 злотих, а загальна сума штрафів, накладених багатократно, не може перевищувати 50 000 злотих.   Перед початком застосування адміністративного примусу директор школи надсилає нагадування батькам або законним опікунам учня.

10. Чи можуть українські діти здобувати освіту у формі сімейного (домашнього) навчання? 

Через необхідність самостійного освоєння знань у разі домашньої форми навчання, така можливість виключена для українських учнів з приводу їх слабшого знання польської мови.   Сімейну (домашню) форму навчання можна застосовувати лише у разі дітей та учнів з комплексними вадами, включаючи порушення інтелектуального розвитку, які мають висновок про необхідність спеціальної освіти і реалізують шкільний обов'язок  або обов’язок навчання у інклюзивно-ресурсному центрі.

11. Якщо Міністерство освіти Польщі передбачає працевлаштування міжкультурних асистентів з 1 вересня, скільки учнів буде закріплено за одним асистентом? 

Правові норми не регулюють кількість учнів, які припадають на одного міжкультурного асистента.   Інформація про можливість працевлаштування міжкультурного асистента була надана у відповіді на питання № 2.

12. Чи будуть в школах працювати україномовні психологи?   Чи буде така особа в кожній школі? 

У школах можуть працювати громадяни України, якщо вони мають кваліфікацію, встановлену для вчителя-психолога.   Кваліфікацію вчителів, у тому числі спеціалістів, які займаються психологічно-педагогічною допомогою, визначають положення постанови про детальні вимоги до кваліфікації вчителів.   Директор школи може працевлаштувати україномовного психолога, якщо вважає, що він має відповідну кваліфікацію та підготовку для проведення занять або інших видів діяльності.   Визнання дипломів про вищу освіту, отриманих за кордоном, можливе на підставі міжнародної угоди або, у разі її відсутності, шляхом нострифікації.

13. Яка процедура у випадку відсутності місць у початковій або середній школі?   Що робити, якщо початкова школа за місцем проживання дитини відмовляється прийняти її, а також у випадку відмови післяпочаткової школи у прийнятті учня в школу? 

Щоб записати дитину до школи, потрібно подати заяву директору відповідної школи.   Державна початкова школа, в районі якої проживає дитина-біженець, приймає її за замовчуванням.   Інші державні початкові школи (з-поза району проживання дитини) та післяпочаткові школи приймають учнів за наявності вільних місць.   Батьки, які не можуть знайти школу з вільними місцями, можуть звернутися до органу, що керує школами (наприклад, відділу освіти гміни або повіту), з проханням вказати школу з вільними місцями.

14. До якого класу буде зарахована дитина, якщо вона навчається в останньому класі (11) української системи освіти? 

В Польщі навчання є обов'язковим до 18 років.   Учень, який закінчив школу до досягнення ним 18 років, може виконувати обов'язок навчання, вступивши до ВИШ-у або відвідуючи кваліфікаційні професійні курси.   Випускник української середньої школи також може продовжити навчання у поліцеальній школі (навчальному закладі, що надає можливість отримання профільної професійної освіти, аналогу українського технікуму, коледжу).

15. Що робити, якщо в невеликому населеному пункті немає місць у жодній школі? 

Законодавство дозволяє організовувати навчання в іншому місці.   Крім того, у виправданих демографічних випадках орган, що керує початковою школою, може вказати іншу школу, як місце для реалізації шкільного обов’язку, після укладення угоди з відповідною місцевою самоврядною одиницею.

16. Як перевірити, до якої школи моя дитина повинна бути прийнята? 

Список шкіл польської системи освіти доступний на сайті: https://rspo.mein.gov.pl.   Державна початкова школа, в районі якої проживає дитина, зобов'язана прийняти її за замовчуванням.   У разі сумнівів, слід звернутися до органу, який керує школою (наприклад, відділу освіти гміни).

17. Які правила прийому учнів до післяпочаткових шкіл (система перерахунку балів, терміни вступної кампанії, заповнення заяв на вступ)? 

Післяпочаткові школи приймають учнів з інших систем освіти за наявності вільних місць.   Учні, які навчалися у польській початковій школі, беруть участь у вступній кампанії на тих самих умовах, що й польські учні.

18. Які варіанти для дітей, які не можуть брати участь у стандартній вступній кампанії до середніх шкіл, особливо для учнів з України без результатів іспиту що здається у Польщі після восьмого класу? 

Післяпочаткові школи приймають учнів з інших систем освіти за наявності вільних місць.   У разі відсутності місць у даній школі необхідно звернутися до органу, що керує школами на даній території, з проханням вказати школу, яка має вільні місця.

19. Які правила вступу до післяпочаткових шкіл для учнів 8 та 9 класів українських шкіл? 

Клас, до якого дитина буде зарахована, залежить від кількості завершених років навчання за кордоном (зокрема, в Україні).   Батьки також можуть звернутися до директора з проханням прийняти дитину до нижчого класу, ніж це виникає із загальної кількості завершених років навчання, наприклад, з огляду на вік дитини.

20. Що робити, якщо сім'я проживає в центрі колективного розміщення і має переїхати протягом навчального року – чи приймуть дитину в новій школі? 

Кожна дитина повинна бути зарахована до школи перед початком навчального року, щоб вона могла з самого початку брати участь у навчальному процесі.   У разі зміни місця проживання протягом навчального року дитина може перевестися до іншої школи та продовжити навчання в такому самому класі. 

21. Які документи потрібні для запису дитини до школи?   Що робити, якщо у нас в Польщі немає повного комплекту документів? 

Зарахування до відповідного класу здійснюється на підставі документів, виданих школою за кордоном, а в разі їх відсутності – на підставі заяви батьків про кількість років навчання за кордоном.   Українські діти приймаються за замовчуванням до початкової школи  за місцем проживання/перебування на підставі вищезазначених документів.

22. Які з цих документів мають бути перекладені присяжним перекладачем? 

Документи не обов'язково повинні бути перекладені присяжним перекладачем на польську мову.

23. Які вимоги до знання польської мови при вступі до середньої школи? 

Правові норми не вимагають знання польської мови при вступі до середньої школи.   Учні, які не володіють польською мовою на рівні, достатньому для навчання, можуть брати участь у додаткових заняттях з польської мови, навчатися в підготовчому класі, користуватися допомогою особи, яка володіє мовою країни походження (працевлаштованої як помічник вчителя), користуватися допомогою міжкультурного асистента та додатковими заняттями для подолання прогалин у знаннях.   Рішення про надання допомоги приймає директор школи за погодженням з органом, що керує школою.

24. Як ознайомити батьків з освітньою системою та представити правила функціонування польської школи, а також права та обов'язки учнів і батьків?   

Підтримка в цьому питанні повинна бути надана директором школи, вчителями або міжкультурним асистентом.   Найкраще організувати зустріч для батьків/опікунів, під час якої будуть представлені організаційні питання та надані відповіді на актуальні питання.   Якщо в школі працює міжкультурний асистент або помічник вчителя, ці особи також повинні бути присутніми на зустрічі, щоб полегшити комунікацію та співпрацю з батьками українських учнів.

25. Як подати запит на додаткові уроки для подолання розбіжностей у навчальних програмах, а також на допомогу міжкультурного асистента або помічника вчителя?   

Рішення про надання підтримки дитині приймає директор школи за погодженням з органом, що керує школою.   Батькам або опікуну слід звернутися з цього приводу до директора школи.

26. Як виглядає процес відвідування необов'язкових предметів, таких як релігія?  

Уроки релігії організовуються на прохання батьків або повнолітніх учнів.   Для цього потрібно подати письмову заяву, в якій висловити бажання брати участь у заняттях з релігії.   Заяву не потрібно поновлювати щороку, але її можна змінити в будь-який момент (наприклад, відмовитися від уроків релігії).

27. Де шукати додаткову підтримку, таку як мовні курси, переклад документації чи ознайомлення з освітньою системою?   

Безкоштовну консультативну та мовну допомогу для українських біженців пропонують деякі органи місцевого самоврядування (гмінні управління, повітові староства, міські управління, воєводські управління).   У більших містах організації, що підтримують біженців, особливо ті, що пов’язані з українською національною меншиною або такі, що співпрацюють з Україною, створюють групи підтримки в соціальних мережах.   Ці групи обмінюються актуальною інформацією про доступну допомогу та місця, де її можна отримати.

28. Як відповідати на листи з  Установи соціального забезпечення (ZUS) про призупинення виплат «800+», незважаючи на те, що навчальний рік ще не розпочався?   

Якщо запит стосується інформації щодо виконання дитиною шкільного обов'язку, що є умовою для виплати допомоги «800+», слід вказати актуальний стан справи, наприклад, вказати школу, у якій дитина навчається, або повідомити, до якої школи дитина була зарахована.   Якщо до листа потрібно додати документи, що підтверджують цей стан, це слід зробити.

29. Чи залежить отримання допомоги «800+» від виконання шкільного обов'язку (обов’язку відвідувати школу)?  

З 1 вересня по відношенню до українських учнів-біженців діятиме шкільний обов'язок (обов’язок відвідувати школу), пов'язаний із отриманням допомоги «800+».

30. Чи можна продовжувати навчання онлайн в школі в Україні, та одночасно вчитися в Польщі?   

Участь у заняттях онлайн, організованих навчальними закладами в Україні, не повинна заважати виконанню шкільного обов'язку в польській школі.

31. Де дитина може продовжити навчання після закінчення початкової школи (ліцей, технікум, професійні школи)?  

До післяпочаткових шкіл, у яких можна продовжити навчання після закінчення початкової школи, відносяться такі типи шкіл: чотирирічний загальноосвітній ліцей, п'ятирічний технікум, трирічна професійна школа I ступеня та спеціальні школи.

32. Куди можна подати скаргу у зв’язку з дискримінацією учня іншими учнями?   Як виглядає вся ця процедура?   

Процедура подання скарг передбачає вирішення описаних проблем відповідно до ієрархії компетенції: спочатку скарга подається класному керівнику, потім директору школи, а в разі потреби відповідному освітньому куратору або органу, що керує школою, залежно від змісту скарги.   У школі діє статут та регламенти, зокрема правила безпеки.   Орган, що керує школою, несе відповідальність за її діяльність, у тому числі за забезпечення безпечних та гігієнічних умов навчання.   Директор школи зобов'язаний піклуватися про учнів, дбати про їх фізичний та психологічний розвиток, а також забезпечувати безпеку під час занять.   Кожен може також подати скаргу до Уповноваженого з прав дитини, якщо вважає, що права дитини були порушені.

33. Чи доступна в школах мовна підтримка для дітей/сімей, які не володіють польською мовою?   

Мовну підтримку учневі надає особа, працевлаштована в якості помічника вчителя.   Під час контактів батьків зі школою вони можуть скористатися мовною підтримкою міжкультурного асистента.

34. Чи підготовлені рішення у сфері підтримки учнів в процесі їх адаптації до нових класів?   

Польська освітня система готова приймати та підтримувати українських учнів у школах.   Українські діти-біженці мають ті ж самі права, що й польські учні, і беруть участь у всіх шкільних заходах.   Виховно-профілактична програма також охоплює проблеми українських учнів.   Вчителі адаптують процес навчання до потреб учнів, а учні можуть скористатися додатковими заняттями з польської мови, підготовчими класами, а також підтримкою міжкультурного асистента та особи, працевлаштованої у школі як помічник вчителя.

35. Як моя дитина буде добиратися до школи, якщо ми живемо далеко від навчального закладу?   

Як моя дитина буде добиратися до школи, якщо ми живемо далеко від навчального закладу?   

Обов'язки гміни щодо підвезення учнів до початкових шкіл визначені в законі «Право про освіту».   Якщо відстань від дому до школи перевищує 3 км для учнів 1-4 класів або 4 км для учнів 5-8 класів, гміна зобов'язана забезпечити безкоштовний транспорт або відшкодувати витрати на проїзд громадським транспортом, якщо підвезення забезпечують батьки.

36. Чи працює школа щодня в один і той самий час?   

Розклад уроків встановлює директор школи.   Заняття можуть відбуватися в різні години протягом тижня.

37. Чи можна виключити дитину зі школи?   

Учня початкової школи Куратор освіти може перевести до іншої школи.   Учень післяпочаткової школи може бути виключений зі списку учнів.

38. Чи застосовуються в школі покарання?   

Статут школи визначає види покарань, які можуть застосовуватися до учнів, а також процедури оскарження цих покарань.   У кожній школі перелік покарань може відрізнятися, але він має відповідати законодавству, яке забороняє тілесні покарання.

39. Як я дізнаюся, що робить моя дитина в школі?   

Класні керівники та вчителі підтримують постійний зв’язок з батьками через збори, індивідуальні консультації, електронну комунікацію (наприклад, електронний щоденник), зошит для листування та телефонні розмови.

40. Що робити, якщо інші діти будуть докучати моїй дитині?   

Про будь-які прояви насильства та дискримінації слід негайно повідомляти класного керівника і вчителів.   За безпечні умови навчання та праці у школі відповідає директор.   Після повідомлення про неналежну поведінку по відношенню до учня школа застосує відповідні заходи для усунення таких ситуацій.

41. Моя дитина не говорить польською мовою.  Якою мовою будуть проводитися заняття?   

Заняття проводяться польською мовою.   У школі може бути працевлаштована особа, яка працює в ролі помічника вчителя і володіє українською мовою.   Крім того, з 1 вересня 2024 року школи можуть працевлаштовувати міжкультурних асистентів, які допомагатимуть учням, які не володіють польською мовою або володіють нею на недостатньому рівні для навчання.

42. Що робити, якщо я захочу переїхати з сім’єю до іншого міста?   

У разі зміни місця проживання учень повинен записатися до школи за новим місцем проживання.

43. Чи є в школі польські діти?   

Так, важливою цінністю є спільне навчання дітей-біженців з України та польських дітей, що сприяє взаємному знайомству з культурами, звичаями та правилами суспільного життя.

44. Чи будуть польські та ромські діти разом в одному класі?   

Окрім підготовчих класів, польські діти та діти з України, включаючи ромських дітей, будуть навчатися разом у класі.

45. Чи знають вчителі в школі наші права та звичаї?  

Міжкультурний асистент і помічник вчителя повинні мати знання про права та звичаї учнів з інших країн і культур.    Однак законодавство не зобов’язує польських вчителів знати їх.

46. Чи говорять вчителі в школі українською або ромською мовами?   

Вчителі в школі найчастіше не говорять ані українською, ані ромською мовами.   Для полегшення адаптації дитини директор школи може працевлаштувати помічника вчителя або міжкультурного асистента, які повинні володіти мовою дитини на комунікативному рівні.

47. Моя дитина не вміє читати і писати.  Як їй навчатися?  

Дитина йде до школи, щоб навчитися читати і писати.   Учні, які не знають польської мови, мають можливість відвідувати додаткові заняття щоб наздогнати навчальну програму та додаткові заняття з польської мови.   Українські учні, які не знають польської мови або знають її на рівні, що не дозволяє повноцінно навчатися, можуть навчатися у підготовчих класах.   Навчальний процес у цих класах буде адаптований до потреб та освітніх можливостей учнів, з приділенням особливої уваги усному мовленню, читанню та писанню польською мовою.   Вчителі, які навчають у підготовчих класах, дбають про гармонійний розвиток кожного учня, навіть якщо група учнів у цьому класі різнорідна за рівнем знання польської мови.

48. Що робити, якщо мою дитину не приймуть до жодної школи?   

У випадку початкової школи слід звернутися до  школи за місцем проживання, яка зобов'язана прийняти українську дитину, що проживає на території, яку обслуговує ця школа.   Таким чином, у разі дітей, які будуть виконувати шкільний обов'язок (обов’язок відвідувати школу), такої проблеми не виникне.  

У випадку післяпочаткової школи – якщо дитину не приймуть до обраної школи, слід звернутися до органу, що керує післяпочатковими школами (наприклад, до повітового управління або міського управління) з проханням про надання інформації про післяпочаткові школи, у яких є вільні місця і в яких учень зможе навчатися.

49. Моя дитина не справляється з мовою в школі.   Чи будуть якісь додаткові заняття?   

Українські учні, які не володіють польською мовою на рівні, що дозволяє їм повноцінно навчатися, можуть брати участь у додаткових заняттях з польської мови, навчатися у підготовчому класі, користуватися допомогою особи, яка володіє мовою країни походження учня (працевлаштованої як помічник вчителя), а також отримувати допомогу міжкультурного асистента та брати участь у додаткових заняттях з навчальних предметів, з яких учень має прогалини у знаннях.   Рішення про надання допомоги приймає директор школи за погодженням з органом, що керує школою.

50. Чи є в школі особи, які говорять українською мовою?   

Вчителі в школі найчастіше не говорять українською мовою.   У школі може бути працевлаштований міжкультурний асистент, який повинен володіти українською мовою на комунікативному рівні.   Також у школі може бути працевлаштована особа в ролі помічника вчителя, яка володіє українською мовою на рівні, що дозволяє надавати допомогу учням.   Рішення про працевлаштування таких осіб приймає директор школи за погодженням з органом, що керує школою.

51. Що робити, якщо з моєї дитини будуть насміхатися інші діти?   

Необхідно негайно повідомити про таку поведінку класного керівника та попросити втрутитися.   Якщо такі дії не принесуть результатів, інформацію слід передати директору школи.   У разі відсутності адекватної реакції, про це необхідно повідомити орган, що керує школою (наприклад, у випадку школи у Варшаві – Кураторій з питань освіти у Варшаві).

52. Які правила прийому до польських післяпочаткових шкіл ? 

Післяпочаткові школи приймають учнів з інших систем освіти, в тому числі з України, за наявності вільних місць.   Учні, які закінчили польську початкову школу, беруть участь у наборі до польської післяпочаткової школи на тих же умовах, що й польські учні.

53. Чи можна перевести дитину з однієї школи до іншої під час навчального року? 

Так, існує можливість переведення дитини до іншої школи під час навчального року, за умови, що в новій школі є вільні місця і вона погодиться прийняти учня.   Для переведення необхідно зв’язатися з директором школи, до якої дитина має бути переведена.

54. Чи можуть діти, які навчаються в польських школах, одночасно відвідувати заняття в українських школах? 

Діти, які відвідують польські школи, можуть одночасно брати участь в онлайн-заняттях, організованих українськими освітніми закладами, за умови, що це не перешкоджає виконанню шкільного обов’язку в Польщі.

55. Яка підтримка доступна для дітей з особливими освітніми потребами? 

Польська система освіти пропонує різні форми підтримки для дітей з особливими освітніми потребами.   Вони можуть відвідувати інклюзивні або спеціальні класи, отримувати допомогу асистента вчителя та брати участь у ревалідаційних заняттях.   У випадку учнів з України, є можливість адаптації навчального процесу до їхніх індивідуальних освітніх і мовних потреб.

56. Чи можуть українські учні користуватися польською системою стипендій? 

Так, українські учні можуть претендувати на шкільні стипендії та матеріальну допомогу, так само як і польські учні.   Умовою для отримання стипендії є складна матеріальна ситуація, яку потрібно підтвердити документально.

57. Які кроки повинні здійснити школи у разі конфліктів між учнями різних національностей? 

Школи зобов'язані негайно втрутитися у випадку конфліктів між учнями.   Класний керівник, директор школи, а в разі необхідності і куратор освіти, повинні вжити заходів для врегулювання конфлікту та забезпечення безпеки всіх учнів.   Школа повинна сприяти вихованню толерантності та взаємної поваги серед учнів.

58. Які правила звільнення учня з уроку у польських школах? 

Звільнення учня з уроку може відбутися на підставі письмового прохання батьків або законного опікуна.

59. Чи організовують школи додаткові заняття для учнів, які мають труднощі з навчанням? 

Так, школи можуть організовувати додаткові заняття для учнів, які мають труднощі з навчанням.   Ці заняття можуть включати допомогу в освоєнні шкільних предметів.

60. Які правила переходу учнів з української системи освіти до польської? 

Учні з України приймаються до школи в Польщі на основі підрахунку років навчання за кордоном.   Рішення про прийом учня до відповідного класу приймає директор школи.

61. Чи мають учні в польських школах доступ до позакласних занять? 

Так, в польських школах учні мають можливість брати участь у різноманітних позакласних заняттях, таких як гуртки, спортивні або художні секції.   Українські учні можуть брати участь у цих заняттях на рівних умовах з польськими учнями.

62. Які заходи вживає школа для полегшення адаптації учнів до польської системи освіти? 

Школи в Польщі застосовують ряд заходів, спрямованих на підтримку учнів у їх адаптації до нової системи освіти.   Для учнів з України організовуються додаткові заняття з польської мови, додаткові заняття для вирівнювання рівня знань, а також надається підтримка міжкультурного асистента.   Школи також забезпечують психологічну та педагогічну допомогу, а вчителі адаптовують методи навчання до індивідуальних потреб учнів.

63. Чи можуть учні брати участь у заняттях з релігії інших віросповідань? 

Так, учні можуть брати участь у заняттях з релігії інших віросповідань, якщо в даній школі організовані такі уроки.   У випадку відсутності можливості організації занять з релігії даного віросповідання в школі, учні можуть відвідувати заняття з релігії поза школою, організовані відповідними релігійними громадами.

64. Які кроки повинна вжити школа у випадку виявлення дискримінації учня через його походження? 

У разі виявлення дискримінації учня через його походження, школа повинна негайно вжити заходів для усунення такої поведінки.   Класний керівник, вчителі та директор школи зобов'язані забезпечити безпечне середовище для навчання для всіх учнів, незалежно від їх національності чи походження.​​​​​​