Polska już w pierwszych godzinach po rosyjskim ataku na Ukrainę pokazała swoją solidarność. Otworzyliśmy nasze serca, a tysiące kobiet, dzieci i osób starszych znalazły u nas bezpieczne schronienie i niezbędną pomoc. Pomagaliśmy, pomagamy i nadal będziemy pomagać uchodźcom wojennym

– powiedział wiceminister Maciej Duszczyk. 

Podsekretarz stanu w MSWiA odniósł się także do wprowadzanych zmian w ustawie o pomocy obywatelom Ukrainy.

Dotychczasowe rozwiązania ustawowe sprawdziły się i wypełniły swoje zadania. Uchodźcy wojenni odnaleźli się w naszym kraju - kształcą się, pracują, rozwijają. W coraz większym stopniu stają się członkami naszych lokalnych społeczności. Nie zapominamy jednak o tych, którzy samodzielnie nie są w stanie funkcjonować. Mogą oni nadal liczyć na nasze wsparcie

– podkreślił. 

Przepisy obowiązujące od 1 lipca br. przedłużają legalność pobytu obywateli Ukrainy w Polsce do 30 września 2025 r. Uchodźcy wojenni nadal będą mogli liczyć na wsparcie w zakresie zakwaterowania, lecz będzie ono w kilku kwestiach inne niż oferowane do tej pory. Wynika to z konieczności dostosowania legislacji do wyzwań z jakimi mamy obecnie do czynienia, a które są inne niż te z 2022 czy nawet 2023 roku. Przykładowo od najbliższego poniedziałku zakwaterowanie uchodźców wojennych będzie możliwe tylko w obiektach zbiorowego zakwaterowania prowadzonych na polecenie wojewodów. 

Rozwiązania obowiązujące od 1 lipca br. zakończą zatem okres, za który wypłacane będzie świadczenie pieniężne za zakwaterowanie i wyżywienie obywatela Ukrainy w lokalach prywatnych. Świadczenie to miało charakter nadzwyczajny i z czasem utraciło swoje pierwotne znaczenie. Do końca lipca można składać wnioski o rekompensatę poniesionych do 30 czerwca br. kosztów zakwaterowania i wyżywienia uchodźców. Wnioski złożone w tym okresie będą rozpatrywane na dotychczasowych warunkach. 

W ostatnich miesiącach maleje liczba wnioskodawców o to świadczenie, a pula wolnych miejsc w obiektach zbiorowego zakwaterowania rośnie. Stąd decyzja o zakończeniu tej formy pomocy. Natomiast obywatele Ukrainy, którzy nadal będą wymagali wsparcia mogą się zgłaszać do właściwego miejscowo wojewody, który udzieli im tego wsparcia. Wskaże im wolne miejsce w obiekcie zbiorowego zakwaterowania, dostosowanym do potrzeb danego uchodźcy. 

Taki wniosek powinien być składany bezpośrednio do urzędu wojewódzkiego. Numery infolinii dla uchodźców z Ukrainy potrzebujących wsparcia zostały opublikowane na stronie MSWiA oraz stronach urzędów wojewódzkich.

W naszym kraju nadal funkcjonują różnego rodzaju obiekty zbiorowego zakwaterowania, w tym te przeznaczone np. dla grup wymagających specjalnych warunków. 

Wsparcie dla uchodźców z niepełnosprawnościami

Na wsparcie mogą nadal liczyć osoby z niepełnosprawnościami, które uciekły przed wojną w Ukrainie. Zgodnie z nowymi przepisami, każdy wojewoda będzie mógł podpisać z organizacjami pożytku publicznego dodatkową umowę. Zagwarantuje ona zakwaterowanie osobom z niepełnosprawnościami, ich opiekunom i osobom starszym na specjalnych warunkach. 

Wymóg dotyczący minimalnej liczby osób (10), które muszą znajdować się w danym obiekcie zbiorowego zakwaterowania nie dotyczy także obiektów, które są własnością lub przedmiotem trwałego zarządu jednostek sektora finansów publicznych. Organizacja pożytku publicznego, aby podpisać taką umowę z wojewodą musi istnieć minimum 24 miesiące. 

Konsultacje i wprowadzanie zmian

Rozwiązania zostały wypracowane podczas konsultacji społecznych z organizacjami, wspierającymi uchodźców. W MSWiA zorganizowano spotkanie, w którym uczestniczyli przedstawiciele międzynarodowych i polskich organizacji pozarządowych (ponad 40 organizacji), ambasady Ukrainy i poszczególnych resortów.

Do rozwiązań odniosła się także Komisja Wspólna Rządu i Samorządu Terytorialnego. Przepisy uzyskały jej pozytywną opinię. Po przyjęciu ustawy przez Sejm, powołano grupę roboczą, złożoną z przedstawicieli urzędów wojewódzkich i MSWiA. Grupa opracowała rekomendacje dotyczące przesłanek humanitarnych do zwalniania z partycypacji w kosztach zakwaterowania w ośrodkach oraz omówiła kwestie związane ze stosowaniem znowelizowanych przepisów. Dotychczas odbyło się pięć takich spotkań konsultacyjnych. W ostatnim z nich wzięli również udział przedstawiciele MF, MRPiPS, MEN, UdsC oraz Straży Granicznej.

 

Najczęstsze pytania i odpowiedzi (Q&A) dotyczące zmian w zasadach pomocy uchodźcom wojennym z Ukrainy 

Czy obywatele Ukrainy, którzy uciekli przed wojną mogą nadal legalnie przebywać w Polsce?

Tak. Przepisy obowiązujące od 1 lipca br. przedłużają legalność pobytu obywateli Ukrainy w Polsce do 30 września 2025 r. 

Czy obywatele Ukrainy nadal mogą liczyć na wsparcie w postaci zakwaterowania?

Tak, zmienia się tylko forma tej pomocy. Kontynuowana będzie tylko jedna forma zakwaterowania, w obiektach prowadzonych na polecenie wojewodów. Ograniczony został także katalog sytuacji, w których taka forma wsparcia może zostać udzielona całkowicie bezpłatnie.

Czy nadal mogę otrzymać świadczenie pieniężne za zakwaterowanie i wyżywienie obywatela Ukrainy po 1 lipca?

Nie. 30 czerwca br. zakończy się okres, za który można otrzymać wsparcie na podstawie art. 13 ustawy o pomocy obywatelom Ukrainy. Świadczenie to miało charakter nadzwyczajny i z czasem utraciło swoje pierwotne znaczenie.

Nadal udzielam zakwaterowania i wyżywienia osobom, które uciekły przed wojną na Ukrainie. Do kiedy mogę jeszcze złożyć wniosek o rekompensatę poniesionych kosztów?

Do końca lipca można składać wnioski o rekompensatę poniesionych do 30 czerwca br. kosztów zakwaterowania i wyżywienia uchodźców. Wnioski złożone w tym okresie będą rozpatrywane na dotychczasowych warunkach. 

Dlaczego zrezygnowano z tego świadczenia?

W ostatnich miesiącach maleje liczba wnioskodawców o to świadczenie, a pula wolnych miejsc w obiektach zbiorowego zakwaterowania rośnie. Właściwe jest więc kontynuowanie jednego systemu wsparcia w zakresie zakwaterowania, który w znacznie większym stopniu może być monitorowany przez organy administracji publicznej w celu zapewnienia pomocy dla uchodźców wojennych z Ukrainy.

Co z osobami, które będą potrzebowały wsparcia po wejściu w życie nowych przepisów?

Obywatele Ukrainy, którzy nadal będą wymagali wsparcia mogą się zgłaszać do właściwego miejscowo wojewody, który udzieli im pomocy. Wskaże im wolne miejsce w obiekcie zbiorowego zakwaterowania, dostosowanym do potrzeb danego uchodźcy. Można to zrobić przez ogólnie dostępne infolinie.

Czy w Polsce nadal działają ośrodki zbiorowego zakwaterowania?

Tak. Na terenie kraju funkcjonują różnego rodzaju obiekty zbiorowego zakwaterowania, w tym obiekty przeznaczone np. dla grup wymagających specjalnych warunków. 

Jestem obywatelem Ukrainy i potrzebuję skorzystać z obiektu zbiorowego zakwaterowania. Gdzie powinienem się zgłosić?

Taki wniosek powinien być składany bezpośrednio do urzędu wojewódzkiego. Numery infolinii dla uchodźców z Ukrainy potrzebujących wsparcia zostały opublikowane na stronie MSWiA oraz stronach urzędów wojewódzkich.

Co z osobami z niepełnosprawnościami, które uciekły przed wojną?

Mogą liczyć na wsparcie. Właściwy miejscowo wojewoda wskaże im wolne miejsce w obiekcie zbiorowego zakwaterowania, dostosowanym do jego potrzeb. Każdy wojewoda będzie mógł podpisać także z organizacjami pożytku publicznego dodatkową umowę, która zagwarantuje zakwaterowanie osobom z niepełnosprawnościami, ich opiekunom i osobom starszym w ośrodkach poniżej 10 osób. Wymóg dotyczący minimalnej liczby osób nie dotyczy także obiektów, które są własnością lub przedmiotem trwałego zarządu jednostek sektora finansów publicznych.
Ważne: organizacja pożytku publicznego, aby podpisać umowę musi istnieć minimum 24 miesiące. 
 

Czy nowe regulacje były konsultowane z organizacjami pozarządowymi, które pomagają uchodźcom?

Tak. Rozwiązania zostały wypracowane podczas konsultacji społecznych z organizacjami, wspierającymi uchodźców. W MSWiA zorganizowano spotkanie, w którym uczestniczyli przedstawiciele międzynarodowych i polskich organizacji pozarządowych (ponad 40 organizacji), ambasady Ukrainy i poszczególnych resortów.

Czy w pracach nad tymi zmianami uczestniczyli przedstawiciele samorządów?

Do rozwiązań odniosła się także Komisja Wspólna Rządu i Samorządu Terytorialnego. Przepisy uzyskały jej pozytywną opinię. 

Jak przebiega wdrażanie nowych rozwiązań?

Po przyjęciu ustawy przez Sejm, powołano grupę roboczą, złożoną z przedstawicieli urzędów wojewódzkich i MSWiA. Grupa opracowała rekomendacje dotyczące przesłanek humanitarnych do zwalniania z partycypacji w kosztach zakwaterowania w ośrodkach oraz omówiła kwestie związane ze stosowaniem znowelizowanych przepisów.

 

З 1 липня цього року набирають чинності зміни до правил надання допомоги біженцям з України

Уже з понеділка, 1 липня цього року, змінюються положення так званого "Закону про допомогу" (Закон від 12 березня 2022 року про допомогу громадянам України у зв'язку зі збройним конфліктом на території України)  Легальність перебування громадян України в Польщі буде продовжено. Нові правила також включатимуть інструменти для підтримки осіб, які перебувають під тимчасовим захистом. Законопроєкт був підготовлений Міністерством внутрішніх справ у співпраці з іншими міністерствами - Міністерством праці та соціальної політики, Міністерством освіти, Міністерством закордонних справ, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів та Канцелярією Прем'єр-міністра. Вони є результатом широких консультацій з громадськими організаціями, представниками органів місцевого самоврядування та державних установ.

Польща вже продемонструвала свою солідарність у перші години після нападу Росії на Україну. Ми відкрили свої серця, і тисячі жінок, дітей і людей похилого віку знайшли у нас безпечний притулок і життєво необхідну допомогу. Ми допомагали, допомагаємо і будемо допомагати біженцям війни

- сказав заступник міністра Мачей Дущик.

Заступник Державного секретаря Міністерства внутрішніх справ також згадав про зміни, які вносяться до Закону "Про допомогу громадянам України".

Нинішні статутні механізми працювали добре і виконали свою мету. Біженці війни знайшли свій шлях у нашій країні - вони навчаються, працюють, розвиваються. Вони дедалі частіше стають членами наших місцевих громад. Однак ми не забуваємо і про тих, хто не в змозі функціонувати самостійно. Вони можуть і надалі розраховувати на нашу підтримку

- підкреслив він.

Законодавство, чинне з 1 липня цього року, продовжує легальне перебування громадян України в Польщі до 30 вересня 2025 року. Біженці війни, як і раніше, зможуть розраховувати на житлову підтримку, але вона буде відрізнятися в декількох аспектах від тієї, що пропонувалася дотепер. Це пов'язано з необхідністю адаптації законодавства до викликів, з якими ми стикаємося зараз, і які відрізняються від викликів 2022 чи навіть 2023 року. Наприклад, з наступного понеділка розміщення воєнних біженців буде можливим лише в колективних закладах розміщення, що управляються за розпорядженням воєвод.

Таким чином, рішення, що набудуть чинності з 1 липня цього року, завершують період, за який виплачуватиметься грошова допомога на проживання та харчування громадянина України у приватних помешканнях. Ця пільга мала надзвичайний характер і з часом втратила своє первісне значення. До кінця липня можна подавати заявки на компенсацію витрат на проживання та харчування біженців, понесених до 30 червня. Заявки, подані протягом цього періоду, розглядатимуться на поточних умовах.

Протягом останніх місяців кількість претендентів на цю пільгу зменшується, а кількість вільних місць у колективних помешканнях збільшується. Тому було прийнято рішення припинити цю форму допомоги. З іншого боку, громадяни України, які досі потребуватимуть підтримки, можуть звернутися до місцевого воєводи, який надасть їм таку підтримку. Він вкаже їм на вільне місце в колективному закладі розміщення, пристосованому до потреб конкретного біженця.

Таку заяву слід подавати безпосередньо до воєводського управління. Номери гарячих ліній для українських біженців, які потребують підтримки, були опубліковані на сайті Міністерства внутрішніх справ і адміністрації та на сайтах воєводських управлінь.

У Польщі досі існують різні типи колективних засобів розміщення, в тому числі, наприклад, для груп, які потребують особливих умов.

Підтримка біженців з інвалідністю

Люди з інвалідністю, які втекли від війни в Україні, досі можуть отримати підтримку. Згідно з новим законодавством, кожен воєвода зможе підписати додаткову угоду з суспільно корисними організаціями. Він гарантуватиме проживання людей з інвалідністю, їхніх опікунів та людей похилого віку на особливих умовах.

Вимога щодо мінімальної кількості осіб (10), які можуть бути розміщені в колективному засобі розміщення, також не поширюється на об'єкти, які перебувають у власності або постійному управлінні суб'єктів державного сектору. Для підписання такої угоди з воєводою неприбуткова організація повинна існувати щонайменше 24 місяці.

Консультації та внесення змін

Рішення були розроблені під час публічних консультацій з організаціями, що підтримують біженців. У Міністерстві внутрішніх справ була організована зустріч, в якій взяли участь представники міжнародних та польських неурядових організацій (понад 40 організацій), посольства України та різних міністерств.

На ці рішення також посилалася Спільна комісія з питань державного управління та місцевого самоврядування. Законопроєкт отримав її позитивний висновок. Після ухвалення закону Сеймом була створена робоча група, до складу якої увійшли представники воєводських управлінь та Міністерства внутрішніх справ. Група розробила рекомендації щодо гуманітарного обґрунтування звільнення від сплати за проживання в центрі та обговорила питання, пов'язані із застосуванням зміненого законодавства. На сьогодні відбулося п'ять таких консультаційних зустрічей. На останній з них також були присутні представники МЗС, Мінсоцполітики, Міноборони, УДЦР та прикордонної служби.

 

Поширені запитання та відповіді (Q&A) щодо змін у правилах надання допомоги біженцям з України

Чи можуть громадяни України, які втекли від війни, легально проживати в Польщі?

Так. Законодавство, чинне з 1 липня цього року, продовжує легальне перебування громадян України в Польщі до 30 вересня 2025 року.

Чи можуть громадяни України досі розраховувати на житлову підтримку?

Так, змінюється лише форма цієї допомоги. Залишиться лише одна форма розміщення - в установах, що працюють за розпорядженням воєвод. Також скорочено перелік ситуацій, в яких ця форма підтримки може бути надана повністю безкоштовно.

Чи можу я продовжувати отримувати грошову допомогу на проживання та харчування для громадянина України після 1 липня?

Ні. 30 червня цього року закінчується період, за який можна отримати допомогу відповідно до статті 13 Закону України "Про державну допомогу громадянам України". Ця пільга мала надзвичайний характер і з часом втратила своє первісне значення.

Я продовжую надавати житло та їжу людям, які втекли від війни в Україні. До якого терміну я ще можу подати заяву про відшкодування понесених витрат?

До кінця липня можна подавати заявки на компенсацію витрат на проживання та харчування біженців, понесених до 30 червня. Заявки, подані протягом цього періоду, розглядатимуться на поточних умовах.

Чому від цієї пільги відмовилися?

Протягом останніх місяців кількість претендентів на цю пільгу зменшується, а кількість вільних місць у колективних помешканнях збільшується. Тому доцільно продовжувати єдину систему підтримки поселення, яка значно більшою мірою може контролюватися органами державного управління з метою надання допомоги біженцям з України.

А як бути з тими, хто потребуватиме підтримки після того, як нове законодавство набуде чинності?

Громадяни України, які досі потребують підтримки, можуть звернутися до місцевого воєводи, який надасть їм допомогу. Він вкаже їм на вільне місце в колективному закладі розміщення, пристосованому до потреб конкретного біженця. Це можна зробити за допомогою загальнодоступних гарячих ліній. 

Чи досі діють у Польщі центри колективного розміщення?

Так. У країні існують різні типи колективних засобів розміщення, в тому числі, наприклад, для груп, які потребують особливих умов. 

Я громадянин України та маю потребу в колективному житлі. Куди подавати заявку?

Таку заяву слід подавати безпосередньо до воєводського управління. Номери гарячих ліній для українських біженців, які потребують підтримки, були опубліковані на сайті Міністерства внутрішніх справ і адміністрації та на сайтах воєводських управлінь.

А як щодо людей з інвалідністю, які втекли від війни?

Вони можуть розраховувати на підтримку. Місцевий воєвода вкаже їм на вільне місце в колективному закладі розміщення, пристосованому до їхніх потреб. Кожен воєвода також зможе підписати додаткову угоду з неприбутковими організаціями, щоб гарантувати розміщення людей з інвалідністю, їхніх опікунів та людей похилого віку в центрах, де проживає менше 10 осіб. Вимога щодо мінімальної кількості осіб також не поширюється на об'єкти, які перебувають у власності або постійному управлінні суб'єктів сектору державних фінансів.
Важливо: на момент підписання договору неприбуткова організація повинна існувати щонайменше протягом 24 місяців.

Чи проводилися консультації з громадськими організаціями, які допомагають біженцям, щодо нових правил?

Так. Рішення були розроблені під час публічних консультацій з організаціями, що підтримують біженців. У Міністерстві внутрішніх справ була організована зустріч, в якій взяли участь представники міжнародних та польських неурядових організацій (понад 40 організацій), посольства України та різних міністерств.

Чи були представники органів місцевого самоврядування залучені до розробки цих змін?

На ці рішення також посилалася Спільна комісія з питань державного управління та місцевого самоврядування. Законопроєкт отримав її позитивний висновок.

Як просувається впровадження нових рішень?

Після ухвалення закону Сеймом була створена робоча група, до складу якої увійшли представники воєводських управлінь та Міністерства внутрішніх справ. Група розробила рекомендації щодо гуманітарного обґрунтування звільнення від сплати за проживання в центрі та обговорила питання, пов'язані із застосуванням зміненого законодавства.